Лі Бардуго - Шістка воронів

смаглява дівчина. Джаспер — цибатий хлопчина із човна — сидів у кутку, розпроставши кістляві коліна, а юнак із кучерями кольору червоного золота безтямно малював щось на клаптиках паперу розкиданих поверхнею столу для гри в карти, і час від часу покусував свій великий палець. Стіл був застелений багряною скатертиною з візерунком із воронів. Було тут і притулене до чорної лакованої стіни колесо, схоже на те, яке використовували на арені Пекельного Дійства, але з іншими позначками. Матаясові здавалося, що хтось — можливо, Ніна — загоїв більшість його ран, поки він був непритомним. Від самої лише думки його занудило. Краще вже страждати від чистого болю, ніж від втручання Гриші.

Потім Бреккер почав розмову — про наркотик, що зветься юрда парем, про неймовірно високу винагороду й про абсурдну ідею спробувати здійснити наскок на Льодовий Двір. Матаяс не був упевнений, ідеться про справжній план чи це лише вигадки, утім, яка йому різниця. Коли Бреккер нарешті закінчив, Гелвар відповів лише «ні».

— Повір моїм словам, Гелваре: я знаю, що, коли тебе викрадають і ти прокидаєшся в незнайомій обстановці, це не найкращий час для розвитку партнерських стосунків, але ти не залишив нам вибору. Тож зоставайся відкритим для нових можливостей.

— Ти можеш навіть приповзти до мене на колінах — я не зміню своєї відповіді.

— Ти точно розумієш, що я можу повернути тебе до Пекельних Воріт за кілька годин? Оскільки нещасний Маззен зараз перебуває в ізоляторі, підмінити вас буде не так уже й складно.

— Прошу. Не можу дочекатися, коли розповім начальникові в’язниці про твої далекоглядні плани.

— А чому ти гадаєш, що повернешся назад із язиком?

— Казе, — втрутилася Ніна.

— Роби, що хочеш, — сказав Матаяс. Він не зрадить свою країну ще раз.

— Я казала тобі, — зітхнула Ніна.

— Не вдавай, що знаєш щось про мене, відьмо, — загарчав Гелвар, утупившись у Каза. Він не дивитиметься на неї. Він упорається.

Джаспер вийшов зі свого кутка. Тепер, коли вони вибралися з мороку Пекельних Воріт, Матаяс побачив, що хлопець має темно-коричневу шкіру жителів Новозем’я й недоречно сірі очі. Своєю поставою він нагадував лелеку.

— Без нього нічого не вийде, — мовив Джаспер. — Ми не можемо проникнути до Льодового Двору наосліп.

Матаяс ледь не засміявся.

— Ви не можете проникнути до Льодового Двору взагалі.

Льодовий Двір був незвичайною спорудою. Це було поєднання давніх фієрданських твердинь, цитаделей, домівки нескорених наступників королів і королев, сховищ їхніх найдорожчих скарбів і найсвященніших релігійних реліквій. Льодовий Двір був непроникний.

— Нумо, Гелваре, — вів далі демон, — звісно ж, існує щось, чого ти прагнеш. Це достатня причина для таких фанатиків, як ти. У Фієрді можуть гадати, що їм пощастило схопити дракона за хвіст, але їм не вдасться його втримати. Щойно Бо Юл-Баюр повторить свій процес, юрда парем з’явиться на ринках, і всі інші теж навчаться виготовляти її, це лише питання часу.

— Цього ніколи не станеться. Бо Юл-Баюр постане перед судом і, якщо його визнають винним, отримає свою смертну кару.

— Винним у чому? — м’яко поцікавилася Ніна.

— У злочинах проти людства.

— Якого людства?

Він чув, як складно їй приховувати злість.

— Звичайного людства, — відповів Матаяс. — Усіх тих людей, що живуть собі й дотримуються законів цього світу замість того, щоб підганяти їх під свої власні примхи.

У Ніни вирвалося якесь чудернацьке роздратоване похропування. Інші лише спостерігали з цікавістю, самовпевнено посміюючись, за бідним відсталим фієрданцем. Брум попереджав його, що у світі повно брехунів, шукачів задоволень, віроломних язичників. І схоже, що всі вони зібралися в цій кімнаті.

— Ти недалекоглядний щодо цього, Гелваре, — мовив Бреккер. — Інша банда може викрасти Бо Юл-Баюра раніше за нас. Шуанці. Можливо, равканці. Усі вже склали собі якісь плани дій. Суперечки щодо кордонів і давнє суперництво не мають жодного значення для Керчу. Торговельна Рада дбає лише про ринок, і вони хочуть упевнитися, що інформація про юрду парем залишиться тільки чуткою, та й по всьому.

— Тож провести злочинців до серця Фієрди, щоб вони викрали надважливого в’язня, — це мало не акт патріотизму? — уїдливо поцікавився Матаяс.

— Що ж, я навіть не розраховую, що чотири мільйони крюґе змусять тебе вагатися.

Матаяс сплюнув.

— Залиш свої гроші собі. Удавися ними.

Раптом йому сяйнула думка — грішна, варварська, але це було єдине, що могло дозволити йому повернутися до Пекельних Воріт зі спокійним серцем, навіть якщо без язика. Він відхилився назад настільки, наскільки йому дозволяли пута, і зосередився на Бреккерові.

— Я укладу з тобою угоду.

— Слухаю.

— Я не піду з тобою, але дам тобі план Двору. Це принаймні допоможе тобі минути перший контрольно-пропускний пункт.

— І скільки коштуватиме мені ця дорогоцінна інформація?

— Мені не потрібні твої гроші. Я дам тобі план задурно. — Матаясові було соромно промовляти ці слова, але він не здавався. — А ти дозволиш мені вбити Ніну Зенік.

Тендітна бронзова панянка видала звук, що мав символізувати огиду, — зрозуміло, вона ставилася до нього з презирством. Хлопець, що сидів за столом, припинив малювати свої закарлючки, його щелепа відвисла. Тим не менше Каз не був здивованим. Здавалося навіть, що ця ситуація тішить його. Матаяс здригнувся від думки, що демон точно знав, як тут усе розгортатиметься. — Я можу запропонувати тобі дещо краще, — сказав Каз.

Що може бути кращим за помсту?

— Я більше нічого не хочу.

— Я можу знову зробити тебе дрюскеле.

— То, може, ти чарівник? Добрий дух-вей, що виконує бажання? Я забобонний, а не дурний!

— Знаєш, ніщо не заважає тобі поєднувати ці дві риси, але річ не в цьому. — Каз запхав руку до кишені темного пальта. — Ось воно! — вигукнув він і передав папірець смаглявій дівчині. Іншому демонові. Ця рухалася так м’яко, наче припливла з якогось іншого світу, а ніхто не відчуває, що треба відіслати її назад. Вона піднесла папірець до його обличчя, щоб Матаяс міг прочитати. Документ було написано керчинською й фієрданською мовами. Читати керчинською він не міг, — вивчив її лише у в’язниці, — але фієрданська була достатньо зрозумілою. Гелварові очі почали рухатися вздовж рядків, а серце загупало.

У світлі нових фактів із Матаяса Бенедіка Гелвара негайно й цілком знімаються звинувачення в організації незаконного транспортування рабів.

Його звільнено _____ дня. Суд перепрошує

й зобов'язується забезпечити його квитком на Батьківщину чи до будь-якого іншого пункту за його власним вибором якнайшвидше.

Зі щирими вибаченнями

Суд і уряд Керчу

— Які нові факти?

Каз відхилився на стільці.

— Здається, Ніна Зенік відмовилася від своїх слів. Її звинувачують у кривосвідченні.

Тепер Матаяс урешті подивився на