Ніка Сасс - Міст: Подарунок з минулого, Ніка Сасс

Розділ 17

Стас не знав як розповісти про сина Юліані, але і з розмовою не хотів затягувати. Тож вирішив все сказати як є. Ввечорі після роботи запросив її на вечерю до ресторану. Вона як раз планувала дещо обговорити стосовно весілля. Як тільки вони зайняли заброньований столик, дівчина почала показувати йому зразки прикрас зали і варіанти тортів. За п’ять хвилин розглядання цих фото, в чоловіка вже мерехтіло перед очима.

- Вибач. Та у мене важлива розмова, - перервав її щебетання Стас.

- Щось сталося? - подивилась на нього зляканим поглядом Юліана.

- Так. І досить давно. Але дізнався я тільки на днях.

- Ти мене лякаєш, Стасе. 

- Данилко - мій син, - віришив сказати без передмови, адже дівчина знайома і з Агатою і з Данею.

- Тобто, як? Те, що ви знайомі зі студентських років з Агатою, я зрозуміла, але як так сталося, що у вас спільна дитина і ти про це нічого не знав?

- Ну ось так. Ми були разом, потім погано розійшлися, вона всі ці роки жила у Лондоні...Я не знав, що вона завагітніла...

- Ти точно впевнений, що є  біологічним батьком Дані?

- На днях ми йдемо переробляти документи  малого, зробимо аналіз ДНК, тож сумнівів не має бути. Та й мій батько каже, що малий дуже схожий на мене в його віці.

- Чому Агата мені нічого не сказала? Ми ж спілкуємось, - промовила засмучено дівчина.

- Спочатку вона не знала, що ти моя наречена, а коли дізналась, то вирішила, що тобі сказати повинен саме я.

- Гаразд. І що далі? - спитала дівчина, нервово відпиваючи ковток вина з келиху.

- Ми будемо спілкуватись з малим. Іноді буду забирати його до себе. Ти ж не будеш проти? - уважно подивився на майбутню дружину.

- Не буду. Данилко мені сподобався, - відповіла Юліана. - Ти ж до Агати вже нічого не відчуваєш?

Стаса спантеличило таке питання, адже він і сам собі його не раз задавав і однозначно не міг відповісти.

- Це було давно...

- Це не відповідь! - промовила з роздратуванням.

- Сонце, я так стомився за цей місяць. Давай закінчимо цю розмову і поїдемо до мене.

- Поки ти не відповіси, я з тобою спати не буду!

Він притулив долоню до обличчя. Стас і справді був виснажений, як морально, так і фізично. Він не хотів сперечатися. Тому відразу після вечері відвіз наречену додому, а сам поїхав до залу.

 

Наступного дня Агата з Данею і Стасом пішли робити тест на спорідненість для того, щоб переробити свідоцтво. Результат повинен був прийти за тиждень. Весь цей тиждень чоловік бачився з сином. Вони гуляли на дитячих майданчиках, в парках, чи просто пили чай вдома у Агати, а потім Стас грав із сином. Юліана продовжувала ображатись. Стас обмовився про це Агаті і вона запропонувала поговорити з дівчиною, тим більше вона і так збиралася.

 

Наступного вечора дівчата домовились зустрітись в кав’ярні недалеко від будинку. Юліана була трохи знервована, від тої товариської і відкритої дівчини майже нічого не залишилось. 

- Скажи, будь ласка, ти до нього вже нічого не відчуваєш? - раптом запитала Юліана у приятельки.

- До чого тут мої почуття? В нас спільна дитина, з цим нічого не поробиш. Стас хоче спілкуватись, я не можу йому заборонити. 

- Ти не відповіла на питання, - вже більш наполегливо промовила Юліана.

- Я ж казала, ще тоді в барі, що все ще щось відчуваю, та це лише мої почуття. Стас зі мною спілкується лише заради сина. Не турбуйся, будь ласка. 

- Можна ми завтра зі Стасом погуляємо з Данею? - не сміливо спитала дівчина.

- Гаразд. Тільки не довго, я ще не звикла залишати його надовго. Тоді зможу попрацювати як раз.

- Домовились, - вже більш розслаблено посміхнулась Юліана.

 

В неділю, як і домовлялися, вони втрьох поїхали до його батька. Стас встановив в свою автівку дитяче автокрісло для Данилка, чим ще більше переконав Агату у серйозності своїх намірів щодо сина. Увійшовши до квартири Валерія Євгеновича, на Агату відразу нахлинули спогади.  Особливо, коли Стас вирішив показати малому свою дитячу кімнату. Потім вони їли торт і всі разом дивились альбом з дитячими фотографіями Стаса. Агата, звісно, помічала, що син схожий на свого батька, але не думала, що аж настільки. А спостерігаючи за цими двома разом, помітила, що і деякі звички їх схожі. Наприклад, запускати руку у волосся, коли нервують, або ж чудирнацьки припіднімати одну брову при подиві. Валерій Євгенович був щасливий. Данилку ж ще при першій зустрічі сподобався цей дорослий чоловік, а зараз виявилось, що це його рідний дід. Тож хлопчик був у захваті. 

 

Після гостин Вітренко відвіз їх додому. Даня так втомився, що заснув у машині. Агата хотіла взяти малого на руки, але Стас запропонував свою допомогу, тому їй залишилось лише спостерігати, як чоловік обержно виймає хлопчика з автокрісла і, притуливши до себе, несе до будинку. Було дивно бачити прояв такої ніжності від цього суворого чоловіка. Так, вона ще пам’ятала, яким ніжним він може бути, коли кохає, та зараз між ними вже цього не було. Тож бачити яким він стає турботливим і вразливим поряд здитиною, було для неї занадто.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍