Мiла Морес - Магія крізь час, Мiла Морес

Задоволено усміхнулася, вже не звертаючи уваги на братів. Все-таки він прийшов за мною. Врятував мене. Це щось означає. Гидкий виродок знає, що таке совість. Хоча, може, йому не хотілося довго терпіти блювотні позиви, як їх доводиться терпіти мені, коли він грає у свої екстремальні ігри. Судячи з того, як часто мене нудить, він той ще адреналінщик. Я відповіла йому тією ж монетою. Нехай знає, як це. І нарешті зрозуміє, що призначення існує, ніяка це не нісенітниця, як він висловився.

- Аліто, не роби більше так, будь ласка, - Елім сів на край ліжка, взяв мене за руку, дивиться у вічі.

Я підібгала губу, як маленька дівчинка, яку вичитують, киваю, не вкладаючи в цей жест те, чого від мене чекають. Погоджуюсь просто, щоб від мене відстали. Хочу вже побути віч-на-віч із собою, обміркувати все, насолодитися новим відчуттям, яке оселилося в моїй душі.

Йому не байдуже. Він мене врятував.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно