Едмон Ростан - Сірано де Бержерак

Сто? Мало, далебі, Для цього вечора!

Актори і актриси в різноманітних костюмах, зійшовши зі сцепи, підходять до них.

Ле Бре

І нащо-бо тобі…

Сірано

Ах, буркотун Ле Бре!

Ле Бре

Навіщо цей п’яничка!

Сірано

(вдаряючи Ліньєра по плечу)

А! Тут причина е, мій друже, невеличка: П’яничка цей, мовляв, ходячий жбан вина, Ця бочка з хересом, барило це без дна, – Шляхетна це душа і рицар бездоганний: У церкві якось він у день святої Панни Побачив, як черпнуть свяченої води Та дама підійшла, що він її сліди Ладен був цілувать… і що ж би ви гадали? Він, що вода його від юних літ жахала, Всю решту вихилив, не мружачися, вмить!

Актриса

(в одязі субретки)

Чудово!

Сірано

Правда ж бо, субреточко?

Актриса

(до інших)

Скажіть, – Чому аж цілих сто на бідного поета Чатують?

Сірано

Ну, вперед! Зі мною ви ідете, Панове, свідками, – тож будьте в стороні І не втручайтеся!

Друга артистка

(сплигуючи зі сцени)

Дозвольте і мені Піти! Цікаво ж як!

Сірано

Ходімо!

Перша актриса

(так само сплигуючи, до старого актора)

Ти, Касандре?

Сірано

Так, так, усі ідіть! Ви, докторе, Леандре, Ти, Ізабелло! Всі! Нехай ваш пишний рій З’єднає жартома в феєрії одній Іспанську драму цю із фарсом італійським! Ви з нами рушите шумним незбройним військом І брязкотельцями та барвами всіма Оточите двобій – одного із стома!

Всі жінки

(стрибаючи з радощів)

Чудово! – Браво! – Плащ! – Мій капюшон!

Жоделе

Ходімо!

Сірано

(до музикантів)

І вас запрошую – мотивами дзвінкими Нас супроводити!

Музики приєднуються до кортежу. Всі беруть з рампи запалені свічки і розподіляють між собою. Утворюється факельний похід.

Чудово! Гроно