Петро Рух - СВІДОМІСТЬ ЩАСТЯ (посібник з йоги)

любов. А що ще може бути?

І Божа любов має стільки відтінків! Тому

Для Нього ми всі унікальні, ми всі особливі.

Всяк є тим, призначений певний відтінок кому

Його почуттів — чистих, щирих, красивих, щасливих.

Стосунки ці з Ним нерозривні і незруйнівні,

Насичені дивним смаком, чарівним і духовним.

Потрібно взаємини з Ним відновити мені,

Щоб став я навічно безмірною радістю повним.

Але навіть зараз мій Бог є в моєму житті.

Він — Світоч Любові. Обличчя Його має колір

Осяйно-злотий, найпрекрасніші риси святі.

Одна з рис Його — це повага до нашої волі.

Він не зазіхає на нашу свободу. І Він

Не судить і не карає. Він — Бог Милосердя.

Він в серці моєму вчинив стільки радісних змін!

Розтоплює Він егоїзму і заздрості тверді.

В очах Його сльози. То сльози Його доброти,

Його співчуття до людей жалюгідного стану.

Він мій, і я можу ділитись Ним. Отже і ти,

Мій брате, отримай в служінні Йому все жадане.

05.09.2016, Київ

Початок вересня. Ріка Десна. І ліс.

Ріка життя. Ліс вічності. І щастя небо.

Реальність — це краса. Вона не знає криз.

І щоб не знати криз, реальність знати треба.

Знання реальності — прозора чистота,

Що через неї суть усього бачать очі.

Там, де знання, там Бог, любов і доброта.

І будь-яка душа знання такого хоче...

07.09.2016, Чернігів

Життя природна повнота,

Природне щастя — от

Законне право і мета

Усіх живих істот,

От в чому сенс, от в чому зміст

Стосунків з Богом є.

Живим, щасливим бути хист

Зв'язок з Ним надає.

Не для загробних вигід з Ним

Зв'язався серцем я,

А бути зараз, тут живим

І повним ціль моя.

З Його життям життя своє

Я просто поєднав.

І повноту, що в ньому є,

Отримав і зазнав.

Повітрям як легені я

Наповнюю завжди,

Або, відчувши спрагу, як

Я п'ю ковток води,

Жадає бути Богом так

Наповнена душа.

Життя природна повнота —

Напій з Його ковша.

12.09.2016, Чернігів

Всі мрії здійснюються. Всі без винятку. Завжди.

Це факт. Він перевірений життям і вічним часом.

Мій власний досвід каже: сад бажань дає плоди

З садами волі, щастя, доброти й любові разом.

Життя непереривне, ціле. Боже і моє.

Воно одне. Нема кінця у нього і початку.

Я віддаю йому все, що воно мені дає.

І на житті є Божий підпис та Його печатка.

Життя — це єдність. І дефрагментацію життя

Потрібно здійснювати регулярно. Це важливо.

Щодня потрібно зв'язувати розум і чуття

З чуттями Божими і Божим розумом чутливим.

Це є законом щастя, здійснення бажань і мрій:

Не відокремитись від Бога, бути в Його русі.

Бог є єдиним, що я маю у житті. Він — мій.

І я Його бажанням, мріям, щастю віддаюся.

17.09.2016, Львів

Всі хочуть, щоб добре. Але...

Це вада оцього стану.

Він завжди породжує зле.

Він створює завжди оману.

Як попали в цей стан? А так:

Господарями життя бути —

Ваша, люди, хибна мета.

Та це неможливо по суті.

Ми — життя любі, кохані діти.

Це відкриває очі.

Служити йому, а не володіти.

Але володіти хочуть.

Господар життя безкорисливий.

Коли любові очима

Його чарівні побачите риси ви,

Життя вам двері відчинить.

Вся ваша біда — що сховались від Бога.

Навіть релігія — стіна між вами і Ним.

Ніби вона вам для того щоб не бачити з-за стіни.

Бо якщо маєте бачення,

Невідповідальність уже неможлива

За здійснення свойого призначення,

За те, щоб життя всіх стало щасливе,

За те, щоб совість у вас була,

За те, щоб у грі були чесні правила,

За те, щоб себе признати автором зла,

А не диявола.

Який диявол?! Будьте здорові!

Диявол — це серця вашого стан,

Це відокремленість від любові,

А не якийсь з копитами пан.

Відокремленість. «Я» і «моє».

І стали сліпі.

Забули, хто ви насправді є.

Ви — не тіла. Бог вас не з глини зліпив.

Ви — душі. Це факт, а не поетичний вираз.

А тіла — з бортовими комп'ютерами машини.

Зловили комп'ютерний вірус.

І абияк перепрошили...

Вас стільки дурили! Тепер слово Бог

У вас викликає нудоту.

Вам вже проповідували про любов

До сьомого поту.

Я був, як ви. Тож як розумію я вас!

Просто потрібне серце хоробре,

Щоб на волю вирватись в добрий час.

І отоді все буде добре.

19.09.2016, Мукачеве

Любити життя, розуміти його

І дбати, мов батько, про нього —

Такий дух і настрій служіння мого

Життю як енергії Бога.

20.09.2016, Карпати

Якщо за здійснення призначення свого

Відповідальність ти не візьмеш цілковиту,

Тебе залучить інше. І в ярмі його

Ти заблукаєш в темних нетрях цього світу,

Загубишся, загинеш, втратиш вірну нить,

Зазнаєш крах і гострий біль розчарування.

Тож не бери на себе більше, ніж велить

Тобі твоя природна роль у існуванні.

Шлях власного обов'язку не підведе,

Хай ти виконуєш його недосконало.

І тут потрібна вірність. Тут і більш ніде.

Не дозволяй, щоб інше душу поглинало.

Це шлях пригод, цікавих, радісних відкрить.

Він сам дає наснагу, розуміння, сили,

Умиротворення і впевненість, і нить,

Що з вічним щастям зв'язує тебе красиво.

Не вір нікому і нічому, з ким і з чим

Твоє свободне серце в унісон не б'ється.

Бо, крім любові, у життя нема причин.

І ця любов з усім мовчазно розбереться.

21.09.2016, Карпати

Любов заповнює всі порожнечі. І росте.

Не вміщується в серці, ллється, променить із нього.

І все життя стає прекрасне, чисте і просте.

Любов є мудрість, здатна розуміти світ і Бога.

Любов — це очі, що спроможні бачити Його.

Любов безпосередньо всю реальність осягає.

Любов — безпомилковий орган бачення мого.

Той, хто без неї, мов в тумані їжачок, блукає.

І хибить. І влучає пальцем в небо. І живе

Серед припущень, що не мають слушності ніколи.

І розчаровується, і шукає щось нове,

Не маючи зв'язку з реальністю, що є навколо.

Зв'язком з реальністю одна любов лиш тільки є.

Вона трощить, ламає відокремленості стіни.

Вона пробуджує. Вона осмисленість дає.

З любові розцвіте майбутня велич України.

26.09.2016, Чернігів

Я не чув геть ніколи, щоб школа

Іншу школу розлючено кляла.

Але бачив багато навколо,

Щоб це церква собі дозволяла.

Бог так само, як сонце й повітря, —

Дійсність є, а не власність релігій.

Словоблудства усі ваші хитрі

На людей надягають вериги.

Прилучити людину до церкви,

Секти чи релігійного руху