Петро Мірчук - Українська Повстанська Армія 1942-1952
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
29 квітня 1945 р. відбувся бій між одним із з'єднань УПА та спецвідділами військ НКВД, які, силою ок. двох тисяч бійців, готувалися до наступу на українське населения Крем'янеччини. В бою брали участь танкові частини НКВД. Большевики втратили понад 200 вбитими, в тому 1 майор, 2 капітанів і лейтенантів.
На початку травня 1945 р. на шляху Черкаси-Канів відділи УПА з Холодного Яру розбили сотню большевиків.
Бої УПА з відділами МВД-МГБ наносили болючі удари окупантові, розбиваючи насамперед поширений не тільки в СССР міт про всемогутність НКВД, чи по новому МВД-МГБ, та про неможливість збройної боротьби в СССР. Та при тому годі заперечувати, що в цій важкій, нерівній боротьбі приходилось і Українській Повстанській Армії складати великі жертви крови. І так, у цьому першому періоді боротьби -УПА зі спецвідділами НКВД, до закінчення німецько-большевицької війни, загинули такі визначніші командири УПА:
30. липня 1944 р. на Остріжчині, окружений большевицькими частинами, б'ючись до останнього набою, загинув шеф штабу УПА-Північ Ген. Гончаренко (Ступницький), кол. полковник армії УНР, визначний військовий і громадський діяч. Разом з ним загинув к-р Лемко, визначний член ОУН, провідник генеральної Округи ОУН на Осередньо-Східніх Українських Землях.
8 серпня 1944 р. загинув майор Макаренко, шеф штабу Воєнної Округи УПА-Північ.
В серпні 1944 р. біля Гаїв Вижних у Дрогобиччині загинув в бою командант запілля УПА Павленко (Ростислав Волошин), визначний член ОУН, член УГВР.
24 вересня 1944 р. в бою з большевиками над Дністром у Товмаччині загинув к-р Вар-Заревич, окружний провідник ОУН Товмаччини.
В вересні 1944 р. в бою в Болехівщині впав лікар УПА-Захід др. Дон.
В жовтні 1944 р. впав в бою з большевиками в Равщині сотник Вадим (Степан Новицький), військовий інспектор Військового Штабу УПА-Захід, довголітній співробітник ГВШ.
15 жовтня 1944 р. попали несподівано на большевицьку засідку на Яворинах у Скільщині і загинули в бою: майор Поль-Польовий, Командант старшинської школи УПА, його ад'ютант поручник Ткачук, командир розвідки Ждан, командир жандармерії Вуйко та духовник старшинської школи о. др. Рафаїл.
1 листопада 1944 р. в боях у Чорному Лісі в Станиславівщині загинули провідні члени ОУН: Павло (Василь Турковський), Скалюк (Тимко Галів), Чорнобіль (Мирон Голояд) та курінний к-р УПА пор. Гамалія.
В листопаді 1944 р. під час боїв у лісах б. Красної, р-н Калуш, загинув курінний командир сотник Ярема (Остап Линда), викладач старшинської школи УПА, та член штабу ВО ІV сотник Козак.
В грудні 1944 р. у надзвичайно запеклому бою з десятикратною большевицькою перевагою загинув командир куреня "Сіроманців" Максим разом з 37 бійцями і підстаршинами УПА.
В Перемищині впав в бою к-р Остап (Микола Дутка), провідник перемиської обласної ОУН.
23 грудня 1944 р. в бою з МВД в селі Юшковичі б. Ходорова загинули провідні члени українського підпілля: член УГВР Шугай (Позичанюк), Орел (Борис Вільшинський) та Модест (Кость Цмоць).
29 грудня 1944 р. в бою з большевиками в с. Васловінці, Садгірського р-ну впав к-р Боєвір (Кіндзірський Мирослав) Окружний Провідник Чернівеччини, піонер революційного руху на Буковині, улюбленець повстанців та населення зеленої Буковини.
В Золочівщині згинув в грудні 1944 р. в бою командир 1-ої сотні Старшинської Школи поручник Коник.
В великих боях зі спецвідділами МВД-МГБ, що розгорілись з початком 1945 р. загинули: в січні - командир сотні "Полтавці" сотник Максим, к-р Терешко, надрайоновий Провідник ОУН на Кореччині, в лютому - в бою у лісі Червоний Бір командири Крилач і Борис з 25 козаками УПА-Північ та курінний командир Ярок з 20 козаками.
12 лютого 1945 р. в бою на Оржівськім Хуторі, Клеванського району, Рівенської области, впав Клим Савур-Охрім (Данило Клячківський), командир УПА-Північ та Провідник ОУН на Північно-Західніх Українських Землях.
В березні 1945 р. впали в бою командири УПА-Північ: Мітла, член проводу ПЗУЗ - 24.3. на Суховерському хуторі, Клеванського р-ну, а 12.3. біля с. Кобивля, Будзинівського р-ну командир сотні "Орли" Код.
У боях на Гуцульщині загинули: в січні - командир куреня сотн. Степовий, родом з ОСУЗ, кол. старшина ЧА, визначний військовий теоретик, викладач Старшинської Школи УПА та Черник, командир сотні "Дружинники". А в квітні 1944 р. - командир куреня сотн. Лісовий, родом з ОСУЗ, пор. Чмелик, інструктор 1-ої Старшинської Школи в Карпатах і лікар УПА др. Юрій Липа, член УГВР, відомий публіцист і письменник.
В бою з військами МВД в лісі "Запуст" біля Богородчан в першій половині квітня 1945 р. впали: командир куреня Благий та командир сотні Вершник з 50 повстанцями.
7 квітня 1945 р. в бою б. Брині, Галицького р-ну загинув командир Тактичного Відтинка УПА ВО ІV хор. Колчак.
В Тернопільщині, в бою б. с. Вишки, Козівського р-ну, 27 березня 1945 р. впав Борис (Зенон Голубак), провідник ОУН Кам'янець-Подільщини, та Сич, командир сотні "Чорноморці".
7 травня 1945 р. в бою б. с. Сосулівка, Чортківського р-ну, впав курінний УПА Крук.
14 травня 1945 р. в бою в Сухій Волі б. Ярослава загинув пор. Емір-Кора, к-р УПА до спеціяльних доручень.
На Буковині впали в боях: 13 січня 1945 р. в с. Стара Козова, Сторожинецького р-ну Роман (Василинюк Микола), районовий Провідник ОУН Старожинеччини; в лютому 1945 в с. Лашківка, Кіцманського р-ну, Гонта, районовий Провідник ОУН Кіцманеччини; в березні 1945 р. на Станівських полях Вишковецького р-ну, Жук (Гараміта Іван), районовий провідник Старочинеччини; 23 квітня 1945 р. в с. Кисилиці, Путилівського р-ну сотенний УПА Боярин (Карапка Дмитро), 4 травня 1945 р. в с. Драчинці, Бишковецького р-ну, Аскольд (Купченко Евген), надрайоновий провідник ОУН Чернівеччини.
Ця, очевидно неповна листа втрат командирів УПА в боях зі спецвідділами МБД-МГБ за час закінчення німецько-большевицької війни свідчить про те, що загальні втрати УПА були великі. Та визначеної собі мети - зліквідувати Українську Повстанську Армію ще перед закінченням другої світової війни, - не осягнули большевики в ніякій мірі. Після року
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952», після закриття браузера.