Володимир Лвович Ешкін - Гойдалка, Володимир Лвович Ешкін

планували на сотні тисяч років. Таке віддалене планування, як ми з вами розуміємо, є дуже ризикованим. Відповідно, вимагає багаторівневих «закладок». Вимагає системи запобіжників та регуляторів. Деякі з них діяли постійно, інші ввімкнулись на пізніх етапах розвитку цивілізації. Є припущення, що становлення гуманоїдних цивілізацій є своєрідним сценарним шедевром. Та древня раса, яка нас спроектувала, була неймовірно досвідченою і талановитою. На жаль, ми про неї нічого не знаємо.

— Діалектичне мислення — також регулятор?

— Що саме ви розумієте під діалектичним мисленням?

— Спосіб пізнання, котрий розглядає оточуюче нас суще як єдність і змагання двох протилежностей. Чорне — біле, ліве — праве, чоловіче — жіноче.

— Тіла гуманоїдів білатерально симетричні[32] та двостатеві. Відповідно, тілесна будова сформувала спосіб мислення гуманоїдних рас. Магонійці також мислили світ через єдність і змагання протилежностей. Повзучі Отці були тристатевими і відчували світ інакше. У ґ’ормітів у давні епохи існували бінарні системи пізнання, але їх відкинули як неконструктивні. Я не виключаю, що відкинули під впливом Повзучих. Проте в цілому, Геле, ваше припущення цікаве. Принаймні я до цього часу не чула, щоби бінарність в мисленні гуманоїдів розглядалась як обмежуюча або коригуюча цивілізаційний розвиток «закладка».

— Ви, Сайкс, зауважте цей момент, зауважте… А я, з вашого дозволу, повернусь до роздумів Гільди. Вона, зрозуміло, нічого не знала ані про Повзучих, ані про ґ’ормітів, але десь здогадувалась про «закладки» і припустила, що історія людства обертається навколо боротьби інтуїтивних геніїв з нестерпною історичною інерцією, яку породжували «закладки». І не лише породжували, але й відтворювали в кожному новому поколінні, в кожній новій епосі. Й чим радикальнішим був виклик геніїв та адептів свободи, тим жорсткішою виявлялась реакція «закладок». Після індустріальної та інформаційної революцій людство здійснило небачений прорив у пануванні над матерією, у практиках свободи і вільної творчості. Й тим лютішою виявилась реакція регуляторів.

— Ви маєте на увазі деградацію генофонду?

— І не лише її. Й досі не розголошують повних даних про глобальні психічні епідемії в кінці двадцять першого та в середині двадцять другого століття. У нашому університеті працював один допитливий історик. Так він звідкись видобув секретну доповідь, датовану дві тисячі двісті шістдесят другим роком. У ній ішлося про те, що незалежні дослідження виявили серйозні психічні патології у вісімдесяти шести відсотків тодішнього населення Землі. Вісімдесят шість відсотків божевільних! Ви знайомі з цією статистикою?

— Так, — кивнула Сайкс. — В архівах Магонії зберігається докладна інформація про занепад людства за Темної епохи. До речі, наскільки мені відомо, серед генетично модифікованих відсоток хворих був ще вищим, а патології страшнішими.

— Тоді ви погодитесь, що Отці-відновлювачі лише замінили внутрішні регулятори соціальними. Вони фактично ввели заборону на вільний розвиток людини, відмінили свободу генетичних перетворень та спрямували енергію людства на космічну експансію.

— Можна й так сказати.

— Але ж це не вирішило принципового питання.

— Тобто?

— Питання: хто ми, звідки, куди йдемо.

— Геле, Отці-відновлювачі не займались філософією. Вони рятували земну цивілізацію.

— Вони лише відклали її стрибкоподібне виродження на чотири століття.

— Це розповсюджене, проте дуже спірне твердження, — піфійка дивилась на полички за Каспетовим кріслом, де стояли копії астрономічних інструментів давнини. — Ви поки що не сказали нічого нового. Про все це дискутують на різних рівнях. Ви на боці лібералів, що не дивно для університетського вченого. Звісно, Геле, ви праві: соціальні регулятори недосконалі. Проте їх можна настроювати та оптимізувати. Якби за чотири століття винайшли щось краще, то можна було б дискутувати, але я поки що не бачу альтернативи.

— Я розумію вас, Сайкс… Тоді, з вашого дозволу, я перейду до головного. Я думаю, що людству вдалось подолати обмежуючу дію регуляторів і запобіжників. Але ми й досі не зрозуміли цього.

— Невже? — Преподобна раптом здогадалась, куди веде старий самітник.

Вона не стримала посмішки. Так ось чому цей дивак не здав Наталію.

— Саме так, — голос Каспета зміцнів. — Створивши клонів, ми подолали родове прокляття наших творців. Це ж знамените подвійне заперечення Гегеля. Вироджене сучасне людство заперечило цілісність та органічність давнього людства. Але ця органічність повернулась до нас у вигляді клонської спільноти. На неї не діють регулятори, вони є істинним майбутнім нашої раси.

— Як ви любите оту вашу діалектику, Геле, — похитала головою Сайкс. — З неї ви щойно вивели твердження, яке вже третє століття повторюють вожді усіх без винятку клонських повстань.

— Істина не перестає бути істиною, якщо її повторюють недостойні.

— Я б могла довго сперечатись з вами, але не буду. Сьогодні дивний день, несподівано дивний. День виповнення. Такі дні випадають раз на століття, якщо не рідше. Сьогодні, Геле, я на вашому боці. Й на боці тієї клонки, яку ви десь тут, — піфійка обвела очима Каспетів кабінет, — ховаєте.

Старий учений навіть оком не змигнув. Сайкс лише відчула, як приплив крові до мозку плутає його думки.

«Ти молодець, Геле», — подумки похвалила піфійка Каспета.

— Я вас не розумію, — сказав той.

— Якби я мала намір арештувати Наталію Лао, я би просто прислала сюди гіперів.

Він кілька довгих, дуже довгих хвилин мовчки дивився на піфійку, відтак кивнув. Тепер вона бачила думки старого чітко, немов він вирізьблював їх на мідній дошці.

«Так, — подумки, проте так, щоби він вловив, підтвердила його висновки радниця імператора, — я могла б прислати не лише гіперів, але й цілий флот із штурмовими дивізіями. Так, Геле, я маю таку владу, й ще більшу. Але зараз ідеться не про арешт і навіть не про долю клонської жриці. Ставки набагато вищі».

Вона послала йому видіння.

Сайкс не була такою вправною менталкою, як Святі Матері Магонії, або ж Преподобна Тарасваті. Вона зібрала всі свої сили й здібності, щоб він зрозумів, про що йдеться.

Обличчя Гела Каспета ледь поблідло, губи стиснулися і розпружились зморшки над бровами. Він заплющив очі і, здавалось, молився. Кабінетну тишу наповнила відчутна енергія, і повітря немов погарячішало.

— Я не знав, що вона вагітна, — нарешті порушив зовнішнє мовчання Каспет.

— Ви повинні зробити так, щоби Наталія і ваш онук не вчинили дурниць. Вже немає потреби гратися у партизанів.

— Зробити? Що саме?

— Не мені вчити таку досвідчену та передбачливу людину, як ви, Геле.

— Добре, — кивнув господар дому й на диво легко підвівся з крісла. — Я спробую.

Рей Блісс отримав повідомлення про розмову Сайкс з Каспетом за кілька хвилин після того, як астрофізик рушив до свого секретного підземелля. Ще раніше супремус Квантової Цитаделі прозвітував щодо зацікавлення, яке Преподобна проявила до файлів Наталії Лао. Відтоді як Блісс зайняв посаду координатора авреліанського управління Служби Запобігання, він тримав справу ноланської втікачки під особистим контролем.

Все ж таки старий сховав клонку у своєму домі, констатував координатор.