LikoDan - Втрачена Імперія , LikoDan
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Темрява і світло злилися воєдино, коли Айсян змахнула рукою. Потужний потік божественної енергії пройшовся по всій залі, змушуючи Лінхуей, Чжао Ліня, Го Ляня і Юань Жень відступити.
Судді, які ще хвилину тому були ворогами, тепер стояли за її спиною, схиливши голови перед своєю новою володаркою.
— Ви повинні зрозуміти, — промовила Айсян, її голос лунав, як розкат грому. — Світ потребує сильного правителя. Ви хочете хаосу? Ви хочете світу, де немає законів?
Лінхуей стиснула меч.
— Ми не хочемо тиранії!
— Тиранії? — Айсян усміхнулася. — Ти говориш, наче цей світ не існував під гнітом богів тисячоліттями. Я просто заміню їх собою.
— Це неправильно! — вигукнула Юань Жень.
— Неправильно? — Айсян хитнула головою. — О, діти… Ви ще не розумієте, що таке влада.
Сюй Ван, який досі стояв на троні, дивився на Айсян з люттю, що кипіла всередині нього.
— Ти хочеш зайняти моє місце?
Айсян повернула голову до нього, і її очі спалахнули золотим світлом.
— Я не хочу. Я вже це зробила.
— НІ! — крикнув він, і його аура вибухнула, посилаючи хвилю божественної енергії в її бік.
Але Айсян навіть не рухнулася. Вона лише підняла руку, і атака розчинилася у повітрі.
— Ти слабкий, Сюй Ване, — холодно промовила вона. — І ти завжди ним був.
Сюй Ван кинувся вперед, його меч світився чистою енергією, але Айсян ухилилася, немов це не було варте її уваги.
Чжао Лінь використав цей момент і атакував. Його меч зустрівся з її мечем, і від удару простір навколо них почав тріскатися.
— Я не дозволю тобі стати новим тираном! — промовив він крізь стиснуті зуби.
Айсян подивилася на нього з певним інтересом.
— Ти добре б’єшся… Але цього недостатньо.
Вона зробила різкий рух, і удар вибив його назад.
Лінхуей зреагувала миттєво, з’явившись поруч із матір’ю, її меч був спрямований просто в груди Айсян.
— Якщо ти не зупинишся, я зупиню тебе!
Айсян зітхнула.
— О, доню… Ти справді думаєш, що можеш мене перемогти?
Лінхуей не відповіла. Вона знала, що шансів у неї мало. Але вона повинна була спробувати.
Мати й донька зійшлися в бою.
Клинки зіткнулися, від удару розходилися хвилі сили. Айсян атакувала впевнено, кожен її рух був ідеальним, наче вона билася не перший раз.
Лінхуей відчувала, як кожен її удар стає слабшим у порівнянні з тим, що робила її мати.
— Ти боїшся, — сказала Айсян, блокуючи черговий удар.
— Я не боюся! — вигукнула Лінхуей, атакуючи знову.
— Ти вагаєшся, — продовжувала Айсян. — Бо в тобі ще живе надія, що я зможу повернутися назад.
Лінхуей зціпила зуби.
— Це не так!
Але Айсян лише сумно усміхнулася.
— Ось чому ти програєш.
Вона відштовхнула Лінхуей назад і створила навколо себе сферу енергії.
— Я даю вам останній шанс, — промовила вона, її голос лунав, наче грім. — Ви можете піти звідси. Я дарую вам життя.
— Ми ніколи не підкоримося тобі! — вигукнув Го Лянь.
— Як хочете… — зітхнула Айсян.
І в цю мить світло вибухнуло.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Втрачена Імперія , LikoDan », після закриття браузера.
