LikoDan - Втрачена Імперія , LikoDan

Вітер лагідно розносив пил зі зруйнованого палацу богів. Світ, що щойно балансував на межі знищення, затих, ніби затримавши подих перед новим початком.

Фортуна стояла перед ними, її ефемерна форма все ще змінювалася, немов вона існувала між реальностями. Вона оглянула Лінхуей, Чжао Ліня, Го Ляня і Юань Жень, що втомлено сиділи на кам’яних уламках.

— Світ більше не буде таким, яким був, — сказала вона.

— Але він все ще існує, — відповіла Лінхуей.

Фортуна кивнула.

— І тепер його майбутнє — у ваших руках.

Вона підняла руки, і навколо них почали світитися потоки енергії. Вони закрутилися у небі, створюючи блискучий купол, що тремтів від божественної сили.

— Я поверну баланс, але це буде ваш вибір, яким шляхом піде цей світ, — сказала вона.

— Ми більше не хочемо, щоб хтось один керував усім, — сказав Чжао Лінь.

— І ми не хочемо більше богів, що контролюють нашу долю, — додала Юань Жень.

Фортуна подивилася на них довгим поглядом, а потім повільно усміхнулася.

— Тоді нехай цей світ буде світом рівних, — промовила вона.

Вона розвела руки в сторони, і потоки енергії різко розділилися, спрямовуючись у різні напрямки.

— Я відновлю імперії, але тепер вони будуть не такими, як раніше. Вони більше не залежатимуть одна від одної, але й не будуть відокремлені. Гармонія більше не означатиме підпорядкування, а лише баланс.

— І як це виглядатиме? — запитав Го Лянь.

Фортуна змахнула рукою, і перед ними з’явилися ілюзії

Величні міста знову виростали з руїн, їхні стіни зміцнювалися, річки й ліси відновлювалися.

— Імперія Лінсюе знову стане фортецею мудрості, але більше не триматиме свої знання лише для себе. Вона поділиться ними зі світом.

— Імперія Хуанъянь більше не буде воювати за першість. Вона стане вогнем, що освітлює шлях, а не спалює його.

— Імперія Ціньму відродить свої ліси і поверне гармонію між людьми та природою.

— Імперія Яньши більше не буде жити у тіні, її меч буде захищати, а не руйнувати.

— Імперія Шуйчжу знову розквітне, її води знову нестимуть життя.

— А Тяньсин… — Фортуна на мить затрималася. — Вона не повернеться, як була. Але її дух житиме у кожному з вас.

Лінхуей відчула, як її серце стислося.

— То Тяньсин… справді зникла?

Фортуна подивилася на неї.

— Імперії можуть зникати, але ідеї — ні.

Вона провела рукою, і навколо них простір затремтів.

— Настав час розділити силу.

Фортуна піднялася вище, і потоки світла почали розходитися в різні боки, вливаючись у відроджені імперії.

Кожна з них отримала частку колишньої сили, але тепер вона була іншою. Вона більше не була створена для війни чи підкорення. Вона була створена для рівноваги.

— Все завершено, — сказала Фортуна, опускаючись перед ними.

— А ти? — запитала Юань Жень.

Фортуна трохи нахилила голову.

— Я більше не належу цьому світові. Моє завдання завершено.

— Ти зникнеш? — тихо запитала Лінхуей.

Фортуна усміхнулася.

— Я завжди була лише відлунням…

Вона зробила крок назад, і її тіло почало розчинятися в потоці світла.

— Але ви завжди зможете знайти мене, якщо будете пам’ятати, що справжня сила — не у владі, а у гармонії.

Світло спалахнуло, і Фортуна зникла.

Новий світ

Вони стояли на вершині гори, дивлячись на світ, який знову народився.

Лінхуей вдихнула свіже повітря.

— Ми це зробили…

Чжао Лінь подивився на неї.

— Що тепер?

Вона усміхнулася.

— Тепер ми будемо жити.

Го Лянь голосно видихнув.

— Я не проти трохи відпочити.

Юань Жень засміялася.

— Після всього, що ми пережили, це звучить як гарний план.

Вони стояли разом, дивлячись, як новий світанок сходить над відродженими імперіями.

Світ змінився.

Вони змінилися.

І хоча минуле залишило сліди, майбутнє тепер було їхнім.

Кінець