Zhelizna - Обери мене, Zhelizna

— Алло? — рідний голос, через який клубок застрягає у горлі. — Перепрошую, ви на лінії?

— Так…

— Дан? — тихо кажу “угу”. — Навіщо? 

— Хотів почути тебе. Впевнитися, що у тебе все добре.

— У мене все чудово, — я неймовірно радий це чути. — А у тебе?

— Ні, — зізнаюся я. 

— Я тобі можу якось допомогти? 

— Так, можеш… — я завмираю, щоб зібратися з думками, але озвучити своє питання не встигаю. Фоном лунає голос чоловіка Венери й моє серце завмирає. 

— Алло? Дан, ти на лінії? — Боягуз.

Відчуваю себе повним кретином, коли ставлю слухавку, залишивши не озвученим одне питання.

Чи ти досі до мене щось відчуваєш?