Старицький - Маруся Богуславка, Старицький

class="p">Шляхтич другий

А де ж сусід?

Охрім

Кишені спорожнив,

То, певно, вже шука поради в жида.

Шляхтич другий

Поради? Ет! За пейси стріпонув,

То й знайдуться, посиплються дукати.

Голоси

Ну, кидай кость! Сто злотих! Двісті!

Охрім

Ой,

Пан, певно, теж до жида має вдатись?

Сміх, а далі тиха гра.

Сохрон (встає і по паузі)

Моя красо, мій кроне золотий!

О, як тебе незмірно я кохаю,

Немов злились всі почуття мої

У це одно величне, світле слово;

Воно яскрить у серці кришталем,

Воно мене до тебе порива,

Зозулечко, моя щаслива доле...

О, як я рвусь душею в Богуслав!

Стрілою б я через степи полинув,

Щоб взять тебе за рученьку мерщій,

Та й на рушник поставить перед богом,

Але лежить між нами далина,

І побороть її одразу годі;

Тож кожна мить, що барить зустріч нам,

Є ворог мій запеклий, ненависний,

А ворогу не раджу я тепер

Стать на шляху, спинить мене в дорозі!

(Виходить у сіни.)

ВИХІД V

Ті ж і Степан з двома шляхтичами, без Сохрона.

Степан стрівся з Сохроном, щось йому сказав, той одійшов; шляхтичі, непевно зирнувши на них, пішли до столу.

Жид (підходить до Степана)

Пан лицар мій прямує в Богуслав?

Степан

Так, жиде, так... В своє кубельце рідне.

Жид

Ой вей, яке ж те місце, знаю й я!

Степан

Бував?

Жид

Авжеж, не раз... і в панській хаті...

Рід знаю...

Степан

Як?

Жид

Хліб купував...

Степан

Ага!

Жид

Адже ваш дім у місті...

Степан

Пальцем в небо!

На хуторі, за містом...

Жид

Ой! Так-так!

За річкою, бік шляху, що у Луки...

Степан

Ха-ха! Брехня! Ну й жидюга!..

Жид

Вей мір! *

Степан

Під дубняком, по другий бік од річки.

Жид

Ай, копф ** який порожній в мене... шлехт! ***

Сестра була у пана?

Степан

Еге ж, єдина...

Жид (радо)

Те-те-те-те! Ой слічна, ой краса!

Маненькою ще бачив... От такою. (Показує.)

І сяла вже, як сонечко ясне...

Всі кликали Марусею, здається?

Степан

Так, так!

Жид

Брати, здається, теж були?

Степан

Ні жодного, пріч мене...

Жид

Батько й мати?

Степан

Вмер панотець... сама собі вдова...

Жид

Ох, ох, вей мір!.. (Пауза.) А сів би пан до столу!

ВИХІД VI

Ті ж і мурза та шляхтич перший.

Мурза (до шляхтича першого)

Так завтра я огледжу весь табун

І решту дам... (Сідає знов на своє місце.)

Шляхтич перший

Преслічно, світлий мурзо!

(Весело до жида.)

Що ж тихо в нас? Гуляй! Співай! Танцюй!

Музик сюда! Мазура!!

Всі (коло столу)

Гей, мазура!!

Жид (у сіни)

Герш-ду, музик! І всі панни сюди.

Панни (зібравшись)

До панської услуги!

Шляхтич перший

Пийте, грайте,

Співайте! (Заграє.)

Шляхтич другий

О, як пан наш затина!!

Хор жіночий

Улани, улани,

Мальовані діти,

Кожна панна рада

За вами летіти;

Не одна панєнка,

Не одна і вдова

За вами, улани,

Полетіть готова!

Хор спільний

Не одна панєнка,

Не одна і вдова

За нами, панове,

Полетіть готова!

Хор хлоп'ячий

Ой кобіти пишні,

Мальовані пані!

Не один з нас, грішних,

Лихом вас спом'яне.

Не один пияка,

Не один гульвіса

Вас, красуні пишні,

Пом'яне у біса!

Всі

Не один пияка, не один... і т. д.

А жонота

Не один пияка, не один гульвіса

Од барил і пляшок

Піде геть до біса!!

Хор спільний

Гинь, нудота й смуток,

Лий венгжину в кубок;

Веселись-но, душа,

Гуляй без кунтуша!

Кохаймося, браття,

Цілуймось, кобіти...

Поки кров в нас грає,

Поти й втіхи в світі!

Під цей хор і музику танцюють мазура деякі пари, а решта підгукують, приспівують, притупують.

Степан (або хто другий, не витерпів)

Гей, шквар козака!

Закінчуються танці або козаком, або краков'яком, коли це можливо.

Шляхтич перший

Ну, досить! Гей!! До столу знов, панове!

До бою я всіх кличу!!

Шляхтич другий

Ой, біда!!

ВИХІД VII

Ті ж без музик і панянок; на кону зостаються тільки дві, і з їх одна в українськім уборі. Жид підходить до мурзи, той показує на одну танцюристку; прикликають; мурза гладить по щоці, а потім розмовля тихо з жидом.

Охрім (уздрівши Степана)

Хі, знов земляк! Степан, либонь... Попенко?

Степан

Степан, Степан... як пан добродій зна?

Охрім

Ще з пуп'янку... Я сам з Великих Луків,

І панотця покійного зазнав...

То з сином вже й чоломкатися можна?

Степан

Авжеж! (Обніма.) Авжеж! Не те що можна,- слід!

Охрім

А що, мовляв, до гурту, може, хочеш?

З фортуною погратися?

Степан

Чом ні?

Вже ж не така вона велика пані,

Щоб січовик не зміг її чіпать!

Охрім

Повія, бра! (До гурту.)

Вельможне добродійство,

Ось земляка до столу вам привів,

Бідкується, що у кишенях мулить.

Шляхтич перший

Так ми йому їх вмить спорожнимо...

Степан

Там хто кому?

Шляхтич перший

Ого, завзятий в ката!

Шляхтич другий

Держіть тепер міцніше череси!

Шляхтич перший

Так бій на смерть!

П'ять сотень злотих ставлю,

Хто кида кость?

Голоси

Занадто дуже!

Степан

Я!

Шляхтич перший

Хвалю! Люблю!.. Дванадцять!

Степан

Двадцять двоє!

Шляхтич перший

Пан має, ось...

Голоси

Ну й ловко! І не зблід...

Мов три шаги поставив...

Шляхтич