Олексій Анатолійович Кононенко - Жіноча і чоловіча логіка. Анекдоти про жінок і чоловіків

А те, що інколи логіка чоловіча і жіноча не розрізняються, як-от:

– Доню! Ти куриш? З яких пір?

– З того дня, як чоловік повернувся з відрядження і знайшов у попільничці недокурок…

– Синку! Ти носиш сережку у вусі?! З яких пір?

– З того дня, мамо, як дружина знайшла її в нашому ліжку…

– це все тільки підтверджує думку про непередбачуваність логіки жіночої, яка успішно одягає на себе личину логіки чоловічої і тим майже завжди виграє.

РS. Окремими розділами є «ПРИКОЛИ та ЗАЯВИ від тітки КЛАВИ» і «ПРИКОЛИ та ПРИБАМБАСИ від дядька ОПАНАСА». Це подарунок авторам та читачам від прекрасної прикольної пари солідного подружнього віку, які з’їли удвох не один полумисок логіки подружнього життя.

Отож, будьте логічними: якщо ви придбали цю книгу, – дочитайте її до кінця і смійтеся на здоров’я.

З повагою – Олексій Кононенко.

Офіціант немов ошпарений окропом підлітає до пещеної жіночки, яка обідає за столиком в ресторані:

– Ваш чоловік помер!

Та продовжує спокійно обідати.

– Ваш чоловік помер! Ви що, не дочули?!

– Чую! Чую! Почекайте, ось я закінчу обідати, тоді ви побачите, яка зі мною буде істерика.

Одна пані за столиком пропонує цигарки своїм товаркам. Ті по черзі відмовляються.

– Дякую, не курю. Запропонуйте господині, – підказує їй сусідка.

– Вона курить…

Чоловіка перестріла циганка і настирно напросилася погадати. Взяла його руку і раптом жахнулася:

– Господи! Тобі жити тільки до ранку! – вигукнула і втекла.

Чоловік приплентався додому, зі сльозами на очах розказав жінці. Побідкався, а потім каже:

– Давай вип’ємо, жінко, і будемо кохатися до ранку!

– Ще чого! Тобі добре, завтра не вставати!

Чоловік і жінка вже досить літнього віку якогось вихідного дня після доброї випивки і вечері з приводу свята відпочивають біля телевізора. Жінка:

– А ти ж мені, чоловіче зраджував! Знаю з ким і знаю коли…

– І ти ж мені зраджувала! Тільки не знаю з ким і коли. Признайся, жінко, життя ж бо майже вже прожили…

– Та всього три разочки…

– Коли? Як?

– Пам’ятаєш, як кандидатську захищав і одного голоса не вистачало?

– Угу…

– А пам’ятаєш, як на директора заводу йшов, а секретар райкому був проти?

– Ага…

Мовчанка.

– А третій раз, жінко?

– Ну… Це вже за часів незалежності… Пам’ятаєш, як у депутати балотувався?

– Так. Ну й що?

– Так тобі ж триста трьох голосів не вистачало!

В ресторані на кухню заходить директор, бачить там біля молодої куховарочки пожежника і до нього:

– А що тут пожежник робить?

– Слідкує, щоб м’ясо не згоріло! – швидко знайшлася куховарка.