Віталій - Королівство Андосія. Книга 1., Віталій

Розділ 2.

Бій розпочався через секунду. Незнайомці з мечами кинулися на солдатів Кайла, їхні рухи були швидкими. Кайл відбив перший удар, лезо його меча зіткнулося з чужою сталлю, і в повітрі запахло кровью.

Даріус кинувся вперед, його важкий молот з гуркотом обрушився на одного на голову одного з нападників. Той впав, немов підкошений з розтрощеною головою, але інші одразу ж оточили коваля, намагаючись вбити його.

Еліана зі скелі випустила три стріли стріли. Дві стріли вбили, третя поранила, змусивши ворогів відступити на мить.

Рен, скориставшись метушнею, непомітно пробрався в тил ворогів. Його короткі кинджали блискавично з'являлися і зникали, завдаючи точних ударів у незахищені місця.

Бром, незважаючи на свій вік, бився як молодий воїн. Його довгий спис  пронизував нападників, не даючи їм наблизитися до Кайла.

Сам Кайл бився в перших рядах, його меч рухався у повітрі, відбиваючи удари та завдаючи власних. Він був добре навчений і мав чималий досвід як на свій молодий вік, але ворогів було багато, і вони билися з неймовірною рішучістю.

Один з незнайомців, більш спритний за інших, спробував обійти Кайла з флангу. Його меч свиснув у повітрі, цілячи в шию лейтенанта. Кайл ледь встиг відхилитися, але все ж відчув, як лезо порізало його щоку. Кров тонким струмком потекла вниз.

Розлючений, Кайл завдав швидкого удару у відповідь, і його меч пронизав груди та потрапив у серце нападника. Той захрипів і впав на землю.

Бій тривав кілька довгих хвилин. Воїни Кайла билися спина до спини, підтримуючи один одного. Еліана продовжувала обстрілювати ворогів стрілами, а Рен влаштовував їм засідки з тилу.

Поступово перевага почала схилятися на бік королівської гвардії. Семеро мертвих незнайомців вже лежали на землі, а інші почали проявляти ознаки втоми та подиву.

Раптом один з нападників видав пронизливий крик, який, здавалося, пролунав по всій долині. Після цього решта незнайомців різко зупинилися і почали швидко відступати вглиб лісу.

Кайл та його солдати переслідували їх кілька десятків метрів, але потім вирішили зупинитися. Вони були поранені та втомлені, а ліс був занадто небезпечним для подальшого переслідування, адже незнайомці могли влаштувати пастку.

Повернувшись на галявину, вони побачили жахливу картину. Даріус стояв, важко дихаючи, його броня була посічена, а молот закривавлений. Бром спирався на свій спис, його обличчя було блідим.

– Ми перемогли, – прохрипів Кайл, оглядаючи поле бою. Але в його голосі не було радості. Вони заплатили високу ціну за цю перемогу.

Еліана спустилася зі скелі, її обличчя було похмурим. Рен вийшов з лісу, тримаючи в руці закривавлений кинджал.

– Хто це були? – запитав Даріус, витираючи кров з обличчя – Я ніколи не бачив таких гарних і водночас жахливих мечей.

– І як вони билися, – додав Бром – З якоюсь дикою, нелюдською силою.

Кайл похитав головою. Він не знав відповіді. Ці незнайомці не були схожі на звичайних розбійників. У їхніх очах він бачив щось темне і незрозуміле та жахаюче.

– Нам потрібно повернутися до форту, – сказав Кайл – Повідомити про те, що сталося. І поховати наших двох  загиблих розвідників.

Вони зібрали тіла загиблих, перев'язали рани та вирушили назад гірською стежкою. На їхніх обличчях лежав відбиток пережитого бою та невідомості. Вони знали одне: щось недобре відбувається на східному кордоні Королівства і це лише початок.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍