Іванна Турецька - Обійми мене , Іванна Турецька

– Та у мене мережа магазинів!

– Цікаво, а яку вона має назву?

– Та там на турецькій мові, навряд чи ви зрозумієте! – Було помітно що тон у його голосі трішки змінився, і він ніби про щось почав переживати..

– Зрозуміло, а ти любиш Настю? Вибач що так докладно допиьую, та вона єдина дочка у нас, тому ми бажаємо їй всього самого найкращого.. Розумієш!

– Я вас дуже добре у, ви батьки і переживаєте за свою доньку, та вам немає чого боятиг, адже я й справді закохався у неї із першого погляду. І я надіюся вона відповість мені взаємністю!

– Я дуже рада що у нашої Насті такий хороший хлопець, а тепер сідаймо за стіг, Мироне поклич Настю. – Мирон це батько Насті. Його Звали Мирослав Васильович. 

– Настя, ходи до столу, пора вечеряти! –Прокричав гучним голосом батько..

– Вже йду – відповіла вона 

Прийшовши Настя сіла біля Ніка, він їй дуже подобався, здається вона зрозуміла й те що закохалася у нього. Він був таким мудрим і вмів дати собі раду будь-де, він їй допомагав, поїхав із нею в Нью-Йорк, їй це неабияк сподобалося, він подавав їй знаки уваги, їй здавалося що в його очах палає пристрасть до неї, і він давно хоче її поцілувати, та до цього часу він ще тримав себе в руках. При тому сама Настя була не проти.. "В нього такі гарні очі, так би й потонула у них" – Мріяла вона...

– Настя, у мене є одна пропозиція до тебе, через декілька днів я вже маю їхати додому, можливо ти хотіла б поїхати зімною, у Туреччину! Там дуже гарно! Що скажеш?

– Так, можна. Чого б і ні!

– Тоді домовилися, сьогодні ще залишимося в Нью-Йорку, авґзавтоа відправимось до мене.

– Можливо ще на день залишимось, я так скучила за батьками!

– Добре, але лише на день, тому що у мене мало часу.

– Добре!

Залишившись ще на один день вони відвідували місцеві пам'ятки архітектури, їздили на тайм сквер, ще хотіли побачити статую свободи, та не встигли все об'їхати за один день, і вже на наступний день були готові відправлятися у Туреччину. Ось тут і почалося все. По приїзді туди він привіз її до себе додому, і нікуди не випускав. Вона не зрозуміла що трапилося, і їй стало страшно за своє життя... Хоч і будинок був красивим, і ззовні і всередині все виглядало дуже дорого, і меблі обставлені за дизайнерським інтер'єром, видно що тут жили багаті люди, і будинок був достатньо великим, наче палац якийсь. Та це її аж ніяк не радувало.. Двері із дорогого дерева, диван із натуральної шкіри, ліжко теж із натуральної деревини, це було щось схоже на дуб. Потім прийшла прислуга і принесла їй поїсти, хоча їй і зовсім не хотілося їсти.. Вона сказала що не голодна.. Служниця пішла і засунула за собою двері. Це і почало дратувати Настю: "Як він так міг поступити, невже я сама потрапила на його гачок!" – Думала Настя.. "Мені здається я вляпалася, невже він мене обманув, батьки повернули йому гроші які він дав заиість них в заставу, тому туди була справа не в грошах, можливо в чомусь іншому, та я поки незнаю в чому. Добре хоч не у підвалі зачинив мене, надіюсь це не так як у тих серіалах, і він не сутенер якийсь, на сутенера він був зовсім не схожий, мені страшно, і я незнаю що мені робити.. Мені здавалося що я йому сподобалася, невже я могла б бути такою наївною і повірити людині яку я ледве знаю? – Запитувала вона себе"

Через деякий час Він прийшов до неї у кімнату, і хотів із нею поговорити:

– Настю, ти мені дуже сподобалася. Тому тобі не можна поки що виходити на вулицю, це мій будинок.. Я хочу повідомити своїм знайомим що ти моя, і я не збираюся тебе  видавати заміж за якогось шейха.. Тому що саме цим я і займаюсь.

Ми видаємо гарненьких дівчат заміж за місцевих багатіїв, та ті багатії купують їх, розумієш?  Тому що вони вважають українок найгарнішими, і хочуть мати таких красунь у себе в гаремі, та я привіз тебе сюди тебе не для того щоб ти вийшла за якогось місцевого магната, а для того щоб одружитися самому із тобою, тому що я покохав тебе із першого погляду, але часу у нас обмаль.. Розумієш, тому що якщо хтось із моїх знайомих знайде тебе тут, вони захочуть тебе одразу ж продати якомусь багатієві, та коли я одружусь із тобою, і всім представлю тебе як свою дружину в нікого більше таких питань більше не виникне, я привіз тебе аж сюди, тому що боявся що ти передумаєш. Ти маєш час подумати до завтра, даю тобі один день на роздуми, завтра у цей самий час я зайду до тебе! Ти ж розумієш що варіантів у тебе вже й не так багато..!

Не сказавши більше ні слова, він вийшов із кімнати.. 

" Що тепер мені робити, він привіз мене сюди, щоб одружити на собі, і ще й висуває умови.. Хоч він і мені подобається, та я не знаю що робити в такому випадку, що як я скажу ні, він же не видасть мене заміж за іншого, а просто відпустить я впевнена.. Я так і скажу, явже все вирішила. Як він міг, силою хотів затягти мене під вінець, можливо цев се було сплановано, хто знає.."

На наступний день в означений час Нік вже був у неї в кімнаті:

– Привіт! Ну як? Що ти вирішила?

– Я не вийду за тебе заміж Нік! Це вже не входить нівякі рамки, ти силою мене хочеш одружити на собі, для чого такий поспіх. Хіба ти не знаєш що так справи не робляться. А звісно... Як ти можеш знати, адже ти місцевий бандит, який торгує невинними дівчатами, і скількох ти вже так видав заміж? Признавайся, багато?

– Я на те й очікував, саме тому я дав тобі день на роздуми, ти просто ще незнаєш із ким ти зв'язалась. Я не віддам тебе за іншого, можеш цим не перейматися, я кохаю тебе. Та я тебе не випущу звідси поки ти не згодишся вийти заміж за мене, я впевнений що цей час у закритті піде тобі лиш на користь.. Я не хочу нашкодити тобі, але я надто сильно полюбив тебе щоб просто так тебе відпустити.. Ти не така як інші, ти особлива.. Так, в твоїх очах я можу виглядати , як негідник, я це добре розумію, саме тому я і привіз тебе саме сюди, іднакше дізнавшись рано чи пізно правду, ти б утекла від мене, а я цього дуже не хочу.. Тому ти будеш тут скільки мені буде потрібно, і не бійся я тебе не скривджу, і нікому не дозволю це зробити.  У тебе є все необхідне, ванна у кімнаті, прислуга прибирає тут кожного дня, їсти і змінну одежу тобі це все будуть приносити вчасно, тобі залишається тільки сказати відповідь, як тільки ти будеш згідна вийти за мене заміж, ти станеш вільною. Подумай добре на цим, я ще зайду до тебе! І не надумай утікати звідси, ти всеодно не втечеш, весь двір під охороною!