Vasyl Shyrman - Магія Часу: Шлях Знання. Книга перша, Vasyl Shyrman

Знання — це певний досвід людини. Наприклад, ми отримали інформацію, але що ми будемо з нею робити? Нормальні люди, природно, перевіряють її. Мало того, перевіряючи інформацію, ми вимірюємо її відносно корисності. Якщо ми отримуємо якусь інформацію, ми перевіряємо її досвідним шляхом на корисність для себе. І тільки тоді, коли ми перевірили її на власному досвіді, вона стає нашим особистим знанням.

Питання: чи може моє знання знадобитися комусь іншому? Це вже питання не стільки до мене, скільки до того, хто може взяти це знання. Я можу поділитися ним, якщо мене запитають, або, наприклад, як наразі — мене ніхто не просив ділитися важливими поняттями, але я роблю це насамперед для себе. Ділитися або віддавати знання, щоб наповнитися, — це одне з обов'язкових умов розвитку людини. Тому, перш ніж отримати інформацію, потрібно запитати себе: яку користь вона може мені особисто принести? Як вона може змінити мене в моєму розвитку? Якщо інформація, яку ви слухаєте або дивитеся, не приносить вам користі, це марна інформація. Вона не дасть вам жодних знань.

Чому так важливо? Тому що ці знання не готують нас до несподіваних зустрічей з невідомим. Що таке невідоме? Це певний момент несподіванки, те, що ми не можемо передбачити. Якщо знання не готує нас до зустрічі з тим, що ми не можемо передбачити, то по суті, це життя. Ми не зможемо приймати рішення і наші знання нічого не варті, якщо вони не допоможуть нам змінити себе і своє життя. Це ще раз доводить, що такі знання будуть марними для розвитку і в житті. Це буде пустою тратою часу, ресурсів і життєвих сил. Ми часто марнуємо свої життєві сили, не розвиваючись. Знаєте, як це буває: "А що як згодиться? Хай буде". Такий підхід нераціональний. Тому, перш ніж отримати якусь інформацію, потрібно запитати себе: як вона може мені допомогти? Як вона може підготувати мене до зустрічі з несподіванками у житті? Саме це може розвинути мене.

Коли ми ставимо перед собою цінності розвитку у житті, це одне. А коли ми розглядаємо більш глобальний процес отримання знань: як моє знання може підготувати мене до зустрічі з невідомим, — це зовсім інше. До речі, саме це мав на увазі Кастанеда, говорячи про невідоме як смерть. Тобто, якщо я помру, як ці знання мені допоможуть?

Питання смерті — це, мабуть, найважливіше, до чого ми всі йдемо, оскільки все інше у нашому житті — лише засоби задоволення наших потреб, підтримка буденності. Коли ми говоримо про духовний розвиток, важливо зрозуміти суть речей і підготувати себе до зустрічі з невідомим, а зокрема, до зустрічі зі смертю. Хоча неможливо бути повністю готовим до цього моменту, ми можемо підготуватися так, щоб бути максимально спокійними в такій ситуації, щоб зрозуміти, чи існує життя після смерті і як ми будемо жити далі. Зрештою, ми не безсмертні і рано чи пізно всі помремо. Карлос Кастанеда говорив саме про цю невідомість, до якої нас готує наш розвиток. Він мав на увазі, що багаторазове втілення або життя — це підготовка до переходу в інші сфери, до іншого розуміння і свідомості. Це ключовий момент, над яким варто замислитися. Важливо думати не лише про сьогодення, але й про те, що буде далі, у майбутньому. Як наші знання допомагають нам розвиватися, як духовним істотам?