Ана Маіс - Наші обіцянки, Ана Маіс

Влад підійшов та зупинився навпроти Давида, схопившись руками  за спинку крісла.

— Хто? Іра? 

Давид напружено кивнув.

— А як вона...

— Як бачиш її не звільнили. — сказав Давид, звузивши очі на мене.

Я напружено зробила легкий крок назад. Його погляд лякав мене мало не до кісток, він спалював.

— Владе, — звернувся Давид, перекинувши на нього свій погляд. —  Це питання потрібно вирішити якнайшвидшим способом, поки ніхто нічого не запідозрив. Боюсь, рада директорів та партнери не зрозуміють такого безглуздого жарту.

 —  Дай подумати. 

Запала тиша, і мені здалось це чудовим шансом втекти.

— Ще щось принести? — запитала я, бажаючи піти звідси.

Влад повернув голову до мене, пильно роздивляючись. Ніби зважуючи варіанти. Після чого побачила його дивну посмішку.

— А якщо ти б могла бути тією нареченою?

Після цього запитання Давид поглянув на мене зовсім іншим поглядом, — не тим, що говорить, ніби я ніщо, — а зацікавленим. Він схилив голову набік та потер підборіддя.

— Я? Ви це зараз серйозно? — розгублено перепитала я.

Я широко розплющила очі. І не могла повірити своїм вухам. Вони щойно запропонували мені побути фіктивною нареченою... Це смішно!

— Цілком. — мовив чоловік. — Подивись на нього, він явно потребує допомоги. Компанія потребує. Ти допоможеш врятувати нашу компанію від сорому, якщо погодишся.— Я глянула на Давида.

Він явно не був схожий на чоловіка, якому потрібна саме моя допомога. Він як тільки вийде на вулицю на нього зразу звернуть увагу жінки. Високий, темноволосий і дуже мужній, чим не мрія кожної дівчини? І жахливо красивий.

— А чому саме я? — запитала я. — Я впевнена що є більш бажаючі.

— Тому, що його ніколи ніхто не бачив на побаченнях, — сказав роздратовано. — А з тобою можна сказати був службовий роман. Знали тільки деякі працівники фірми. І найголовніше... — він підійшов до мене і поклав свою руку мені на плече. — Я тобі довіряю більше ніж будь-кому. Ти справишся з цим, як ніхто інший.

Ну це було логічно. Хороша легенда про початок стосунків. Чоловік зустрічає дівчину в офісі, закохується, а потім в них закручується роман. Я таке хіба що в серіалах бачила. 

Я опустила очі на його руку, яка все ще торкалась мого плеча. Мені було дуже приємно від слів, що він мені довіряє.Тому, що довіру не так легко заслужити. Влад не є строгим босом, але він є вимогливим, і це додає стимул краще працювати.

— То ти погоджуєшся? — з очікуванням дивився Давид.

— Скільки це все буде тривати?

— Шість місяців.

— Шість місяців, — повторила я. — А що, якщо хтось зрозуміє, що це неправда?

— Вони не дізнаються. — твердо сказав Давид. — Ми зробимо все щоб вони цього не зробили. Але якщо так станеться, це вже будуть мої проблеми. Тебе не чіпатимуть.

— Якщо тобі це допоможе краще подумати ми тобі щедро заплатимо. — запропонував Влад.

Шість місяців — це довго. Але я настільки була зла на свого колишнього хлопця, що мій розум зробив свій вибір.

— Я погоджуюсь.

Сподіваюсь я не пошкодую...