Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Постапокаліпсис » Гра почалась 2. Місто Сонця, Євгеній Шульженко 📚 - Українською

Євгеній Шульженко - Гра почалась 2. Місто Сонця, Євгеній Шульженко

32
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Гра почалась 2. Місто Сонця" автора Євгеній Шульженко. Жанр книги: Постапокаліпсис.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 58
Перейти на сторінку:

Аніта розповіла, що спеціально контролювала відкритий балкон, щоб Аліша могла приходити до подруги. Також вона чесно призналась, що вже не сподівалась на те, що Мілана прокинеться аж поки не буде знайдені ліки від вірусу. Треба було жити далі, треба було шукати рішення щоб визволити Аліну, визволити все плем’я Вітрів.

- А ще Люда приходить пару раз на тиждень до Школи Вітрів, - згадала Аніта, - оскільки в нашій школі є генератор, тому Її Величність, - Аніта скривилась, - приходить приймати гарячий душ. Вона заборонила приймати душ будь-кому біля спортзалу. Тепер це Імператорські Купальні. Тільки сам Андрій порушує це правило та ходить в ці купальні.

Імператорська Школа змушує наших Вожатих набирати великі бутлі води та на візках возити до Імператорської Школи. Вода в нашій школі зі свердловини тому вона завжди свіжа та її дуже багато.

- А що ти знаєш про наших союзників?, - запитала Мілана про провінції, які допомогли чи мали допомогти.

За Зграю Вовків дівчина вже знала. Та здогадувалась за плем’я Тойота. Ті були в стороні подій, але в вирішальний момент випадково прийшли до школи з камінням. Люда була дуже рада допомозі, але вона не розуміла, що пригріває змію на грудях. Ватажок Тойота знав про напад, але подав все як жест доброї волі. Тепер вони в пошані та можуть приносити данину через раз.

Скляна Школи отримала прочуханів. Імператорська Школа прийшла до них на наступний день, влаштувала бійку, а потім публічні покарання ватажка та командирів. Розганяти - не розігнали, але прочухана влаштували жорсткого. А щодо племені Десантів, то вони не прийшли по тій причині, що вже в той момент їх вже не існувало. Чимось це плем’я не подобалось Люді та коли вона дізналась про заколот, то майже одразу вирішила знищити поселення та розігнати всіх дітей. Нікого не забрала до себе. Така вона жорстока. Просто вигнала дітей на вулицю. Та Аніта дуже сподівалась, що діти знайшли притулок в інших поселеннях.

На вулиці майже вечоріло, тому Аніті вже треба було йти. Вона розповіла, що затрималась вдень, тому що коли збирала їжу, то до неї причепився Андрій з питаннями про те, куди це вона забирає харчі. Вона набрехала, що хоче посидіти в засідці над племенем з Сосніних, які жили в автомобілях. Тому, зараз ще треба вигадати щось про спостереження.

- Аніта, - сказала Мілана, - я не лишу все так, як є. Ми не будемо під Імператорською Школою, ми обов’язково знайдемо вихід

- Тепер я в цьому не сумніваюсь, - Аніта всміхнулась та обняла подругу, - ти завжди була найрозумнішою. Я постійно ламала голову над рішенням, але як ти прокинулась – в мене немає сумніву. То ж, я дуже чекаю твій план, але зараз мушу йти

Дівчата вкотре обійнялись. Залишки їжі та пляшку води лишились у Мілани та Аніта обіцяла на наступний день принести трохи більше. Останнє - це те, що Мілана заборонила Аніті будь-кому розповідати про неї. Ні слова, ні натяку. Тим більше не можна йти до в’язниці та розповідати Аліні. Мілані треба трохи часу, вона знайде рішення. До того ж, ще коли вона дізналась що сталось та як все зараз проходить – в неї вже є деякі думки. Аніта тільки ширше всміхнулась та повідомила, що вона точно не помилилась – Мілана прокинулась означає, що плем’я Вітрів обов’язково буде вільним.

 

​Як виявилось на сто двадцятий день, Мілана прокинулась. Чи то був дійсно дивний довгий сон, чи вірус по якійсь причині не втримав Мілану в своїй страшній лапі, але факт – Мілана вже не спить. То ж, Гра, струшуй пил, скоро все зміниться. Будь впевнена, тепер дівчина буде значно обережніша.

​Мілана весь вечір сиділа в спальні з батьками. Аліша спала поряд, відчуваючи як рука дівчини гладить її хутро. Сиділи тихо, дівчина задумавшись, дивилась кудись у вікно. В голові Мілани, вся почута інформація розкладалась по полицям.

​Чому вона так довго спала та прокинулась? Колись вона чи то бачила чи то чула – є такий стан як кома. Можливо, вона була в комі? Але вона б померла від голоду. В неї попав камінь, напевно був струс мозку. Можливо, вірус живе десь в корі головного мозку та він сам був пошкоджений? Спочатку приспав дівчину, впорався з струсом, а сам помер? Аби ж то так і було. Та це все тільки здогадки.

​Вірус як такий. Тут все зрозуміло. Треба шукати той самий Інститут Вірусології. Де він був, дівчина навіть уявлення не мала, але десь в Столиці. Треба буде шукати на картах. Та поки це питання має почекати. Спочатку треба визволити плем’я Вітрів від Імператорської Школи. Якби в силах Мілани було розігнати ту злощасну Школу, вона б це зробила вже давно. Та треба бути обережними. Вони вже допустили страшну помилку, та зараз відчувають наслідки. Вони не провінція, вони в рабстві.

​Ну і головне. Що робити тепер? Ми знаємо хто зараз головний в Замку Вітрів. Ми знаємо, що Люда приходить до Імператорських Купалень. Ми багато чого знаємо та маємо, а от Люда нічого не знає про Мілану. Це точно козир. Треба все добре обдумати.

​Мілана позіхнула та потягнулась. Лягла та закрила очі. Темрява повернулась, але тепер дівчина її не боялась. Дітям треба спати. А ти, Гра, не розслабляйся, твій час минає.

1 2 3 4 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра почалась 2. Місто Сонця, Євгеній Шульженко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гра почалась 2. Місто Сонця, Євгеній Шульженко"