Павло Чиж - Дорогою Віри, Павло Чиж
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я не міг заснути. Думки про вступ мене тривожили навіть у снах. Зрештою, мені вдалося трішки поспати. Мій день був насичений найрізноманітнішою інформацією про вступні компанії. Також я допомагав батькам по дому. Деякі речі, звичайно, були для мене противні, і я знеохотою їх виконував. Але в Біблії сказано: "Шануй батька і матір" (Вихід 20:12), тому я робив все, що вони скажуть.
Адже послух до батьків є важливою чеснотою, яку ми повинні плекати. У книзі Приповістей 1:8-9 сказано: "Слухай, сину мій, настанову батька твого, і не відкидай науки матері твоєї, бо це гарний вінок для голови твоєї і намисто для шиї твоєї." Ці слова нагадують нам про те, що послух до батьків приносить благословення і мудрість у наше життя.
День пройшов непомітно. Здавалося, моя голова вибухне, і всі цьому зрадіють.
Але в цей момент на екрані планшету висвітилося повідомлення. Ім’я користувача я запам’ятав добре – Дінуся. Спочатку я не міг зрозуміти, хто це. Але відкривши Telegram, я побачив повідомлення від своєї подруги. Ось наша розмова:
Дінуся: Привіт, Паша! Як здав НМТ?
Паша: Привіт! В цілому, не погано. Прохідні бали набрав.
Дінуся: Нормальний середній бал? Ти не розчарований?
Паша: Відносно.
Дінуся: Ти такий скритний.
Паша: Скоріше стомлений. А ти як поживаєш?
Дінуся: Відносно нормально.
Паша: Що сталося?
Дінуся: Та нічого.
Паша: Добре, але якщо тобі буде потрібна допомога або ти захочеш поговорити, то звертайся. І дякую, що написала – це приємно.
Дінуся: Дякую, Паша! Навзаєм.
Паша: На добраніч.
Дінуся: Паша, доречі, а можна ще питаннячко?
Паша: Можна.
Дінуся: А ти поїдеш в ковчег кемп?
Паша: Так.
Дінуся: Зрозуміла, дякую.
Дінуся: На добраніч.
Ця розмова нагадала мені про цінність дружби і важливість бути добрими та турботливими один до одного. У Біблії, в книзі Приповістей 17:17 сказано: "Друг любить за всякого часу, а брат народжується на час недолі." Ці слова нагадують нам про те, що справжня дружба проявляється у важкі часи, коли ми можемо підтримати один одного.
У цей момент ти відчуваєш глибоку вдячність за своїх друзів, які завжди поруч, готові підтримати і допомогти. Ти розумієш, що дружба – це дар від Бога, і ми повинні цінувати її, бути добрими і турботливими один до одного.
Отже, нехай наші серця будуть наповнені вдячністю і любов'ю до наших батьків і друзів. Нехай ми завжди пам'ятаємо про важливість послуху до батьків і цінність дружби. Будьмо добрими і турботливими один до одного, і тоді наше життя буде наповнене радістю і миром.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дорогою Віри, Павло Чиж», після закриття браузера.