Аліна Скінтей - Алхімія, Аліна Скінтей

— Це вже вдруге.

— Що вдруге?

— Називаєш моє ім’я.

— Знаю, — він м’яко всміхнувся. — Що ти хотіла мені довести, провокуючи навмисне?

— Я?

— Ти! Поява принца Деона завадила тобі закінчити почату справу, — він ледь всміхнувся і в цій посмішці було стільки тепла, що Шеллі усміхнулася йому у відповідь.

Перепон для того, щоб стримуватись в Аріана більше не було, звісно окрім власної чоловічої гідності.

— Просто візьми монети, — здалася вона під натиском його погляду. — Скільки коштуватимуть твої послуги, щоб ти вивів мене з цього лісу, чи хоча б підкинув до селища, де гільдія «хвіст блакитної Русалки»?