Крістіна Жиглата - Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Макс піднімається сходами разом зі мною, причому робить це так легко, ніби я нічого не важу, потім іде коридором, відкриває ногою двері в одній із кімнат і опускає мене на ліжко.
Руки чоловіка відразу чіпляють тоненькі бретельки сукні, і одним ривком він стягує її з мене. Я залишаюся в одних панчохах та підв'язках. Вразлива. Повністю оголена перед ним.
Я мимоволі накриваю руками груди і промежину... Просто незручно, соромно, ніяково... Отак одразу, в одну мить.
- Не закривайся, ти дуже гарна, - хрипко каже чоловік, розглядаючи мене голодним поглядом.
- Максе, я... Я боюся, - зізнаюся. Він ніжно цілує мене у губи.
- Просто довірся мені. Віддайся вся і не думай про це... Відчувай, - просить він. - Я не завдам тобі шкоди, буду ніжним, терплячим, обережним. Я намагатимусь зробити все, щоб ти не відчувала ні болю, ні дискомфорту, - обіцяє, прибираючи мої руки від грудей та промежини. Після чого він знову окидає мене жадібним поглядом, а потім нависає наді мною і цілує в губи. - Шалено красива ..., - повторює, знову відхиляючись від мене, щоб самому роздягнутися.
Від одягу він позбавляється швидко і нетерпляче, але в мене все одно вистачає часу, розглянути чоловіка і «агрегат» з яким я матиму справу. Чому саме «агрегат»? Та тому, що по-іншому не назвеш, ту величезну штуку, яка була між його ногами і була в повній боєздатності. Його член був справді величезний... Обважнілий, налитий кров'ю орган, покритий здутими венами, лякав не лише своєю довготою, а й товщиною.
- Макс…, - пискнула я, піднявши зляканий погляд на чоловіка.
- Все добре мила, не варто боятися, - відповів він, накривши мене своїм масивним тілом.
- Після тебе взагалі, хоч одна дівчина вижила? - Запитала на повному серйозі, тому що його розмір мене дійсно хвилював.
Макс сприйняв мої слова як жарт, оскільки посміхнувся і сказав:
- Ні, всіх витрахав до смерті і закопав у лісі.
- Я серйозно ... Він - величезний!
- Не думай... Відчувай, - нагадав він, знову цілуючи мене в губи. - Він величезний, - не заперечує, - але я вмію ним керувати.
Це має мене заспокоїти?
Щось я вже не хотіла втрачати свою цноту… Але, звичайно, вибору у мене вже не було.
Рука Макса ковзнула по стегні, обхопила сідницю і легенько стиснула її. Злегка піднявши мене під собою, він розмістив мене зручніше, у потрібному положенні, при цьому розвівши мої ноги і влаштовуючись між ними.
Я вже злякалася, що чоловік прямо відразу і почне в мене проникати, але нічого подібного не послідкувало. Чоловік просто прийняв зручну позицію, щоб наші тіла були вульгарно близько, а його член вдавлювався між моїх статевих губок.
- Розслабся, - просить, бо бачив мою стислість.
- Не можу... Мені страшно.
– Страшного нічого не буде. Буде тільки добре і приємно… Можливо, трохи боляче, але це тільки вперше. Все терпимо і можна пережити. Але я намагатимусь зробити все, щоб ти не відчула болю. І перше що я зроблю, це допоможу тобі розслабитися і позбутися страхітливих думок про те, як мій член увійде в тебе... Повір, він поміститися в тобі... Я навіть сказав би: ідеально поміститися, і вже завтра ти будеш хотіти ще, - кидає впевнено знову схиляючись до моїх губ.
Я хотіла щось відповісти, але чоловік не дозволив. Його язик відразу прослизнув мені в рот і почав нахабно там господарювати. Він торкався піднебіння, пестив мій язик, вів з ним якусь боротьбу, при цьому його руки пестили мої груди, пальці смикали соски, і в результаті я забула про страх перед сексом, трохи розслабившись в руках Макса.
- Ось так, моя маленька, - кинув чоловік, на мить, відсторонюючись від губ, щоб провести язиком по моєму підборідді, шиї, ключицям. Потім його губи накрили один мій сосок, другий, пройшлися по ребрах до живота і попестили пупок. Він спускався все нижче і нижче, залишаючи на тілі вологу доріжку від язика та поцілунків.
Ті місця, до яких торкався Макс, ніби горіли, спалахували... На шкірі виступали мурашки... Кров у венах вирувала, а внизу живота, дедалі більше з'являвся якийсь солодкий тягар.
З горла вирвався перший стогін, потім другий… Третій був протяжним…
А Макс спускався все нижче і нижче, продовжуючи пестити мене язиком, губами, руками.
Коли тіло було досить розпаленим, він ширше розвів мої ноги, і накрив мою промежину своїм ротом... Подібного я просто не очікувала, тому його така ось близькість, віддалася в моєму тілі солодкою хвилею, яка пройшлася в мені, змушуючи вигнутись дугою в руках чоловіка.
- О Боже… - вирвалося в мене.
Як було добре.
- Ти забула моє ім'я? - хрипить чоловік, на мить, відсторонюючись від мого лона.
- Макс… Це занадто… Припини… – благала.
Але, звичайно, він не послухав, знову накриваючи мою промежину своїм гарячим ротом. Його язик проходить по ущелині, зачіпає клітор, а я знову стогну ... Вию, протяжно і хрипко, зовсім не думаючи, що творю. Мої стегна починають ворушитися у такт рухів язика чоловіка… Мене реально плющить, накриває, рве на частини. А він ніби не розуміє, що мені й так багато. Ніби спеціально робить це, бажаючи довести до межі, божевілля, втрати свідомості… Протискує в мене один палець, потім два разом… Розтягує моє лоно, змушує стогнати від задоволення, взивати, благати…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата», після закриття браузера.