Олександр Олесь - Гауф. Переклади, Олександр Олесь

сів на своє місце. І стало тихо, так тихо, що, здавалось, ніхто не дихав і тільки дивився і ждав дива. Султан підвівся і сказав:

- Одчиніть коробочки!

І дивно! Раніше не могла їх розчинити ніяка сила, а тепер вони самі порозчинялись.

В коробочку Омара лежала золота корона і скіпетр, а в коробочку Лабакана - велика голка і моток ниток. Султан звелів принести до його обидва коробочки. Спочатку він узяв золоту корону в руки, і вона стала наче рости в його руках, і росла доти, доки не стала такою великою, як справжня.

Тоді щасливий батько надів її на голову Омара, поцілував його і посадив поруч із собою.

Лабаканові ж він сказав зовсім без жартів:

- Єсть старе прислів’я: швець мусить сидіти біля своїх колодок. І тобі слід було б не кидати своєї голки. Правду кажучи, ти не вартий моєї ласки, але за тебе просив той, який сидить поруч зі мною і якому сьогодні я ні в чому не можу відмовити. Тому дарую тобі життя і раджу тобі якомога швидше перейти межі моєї держави.

Бідний кравець не знав що й сказати. Він упав на коліна перед Омаром і з слізьми на очах спитав:

- Принце, скажіть, чи можете мені вибачити, чи можете ви мене, злодія, простити?

- Не зраджувати друзів і милувати ворогів уміли тільки Абасіди,- відповів Омар, піднімаючи з землі Лабакана.- Іди здоровий!

Султан, вражений вчинком Омара, обняв сина і сказав:

- О, ти мій справжній син. В тобі пізнаю себе!

Тоді повставали всі еміри, паші й інші вельможі, і разом, в один голос, закричали:

- Хай живе новий син султана!

Лабакан тим часом тихенько вийшов із зали з своїм коробочком. Він пішов у стайню султана, відшукав там свою конячку Мурву, осідлав її і виїхав за ворота в Олександрію.

Ніби рожевий сон пролетіли ті дні, коли він був принцом, і тільки коробочок, оздоблений дорогоцінним камінням, нагадував йому, що це був не сон, а дійсність.

Приїхавши в Олександрію, він спинився біля хати свого старого господаря і ввійшов у майстерню. Не зразу пізнав його господар. Довго він вглядався у Лабаканове обличчя і нарешті закричав:

- Хлопці! Хлопці! Дивіться, Лабакан повернувся!

Всі покидали роботу, повибігали і кинулись на Лабакана: хто з лозиною, хто з аршином, хто з голкою.

- Ах ти, злодій! І де твій сором був, коли ти зважився красти чуже убрання? - кричав господар.- Так геть же з моєї хати, щоб і ноги твоєї не було тут!

Стусанами випровадили за двері Лабакана.

Побитий і змучений, Лабакан знову сів на свою Мурву і виїхав за місто. Ліг він на землю і став думати, як то швидко минає щастя, як недовго живуть надії. Поволі він задрімав і заснув. Прокинувся він з думкою покинути ганятись за вітром у полі, а чесно взятися за роботу. Він продав за великі гроші коробочок феї, купив собі хату і одкрив майстерню. Незабаром прибита була дощечка, а на ній було написано: «Лабакан - кравець».

Насамперед він став латати своє убрання, але його кудись покликали. Він заткнув голку, подаровану феєю, кинув шити і вибіг на вулицю. Повернувшись увечері, він уже хотів долатувати своє убрання і ледве не крикнув від того, що побачив. Голка шила сама. Ніби нею водила якась таємна рука. Ще більше здивувався Лабакан, коли побачив, що нитка ніскільки не коротшає. Лабаканові стали замовляти роботу, і незабаром він зробився найкращим кравцем на всю околицю. Одне тільки всіх дивувало, що Лабакан кравцює один і завжди чомусь накидає двері на защіпку.

На коробочку було написано «Щастя і багатство».

І справді, незабаром Лабакан зробився дуже багатим і його стала поважати вся Олександрія. Часто йому доводилось чути про славу молодого султана Омара, але Лабакан уже не заздрив Омарові і не хотів би свою щасливу долю проміняти на войовниче життя султана. «Краще сидіти на стільці, ніж літати на скаженому коні з списом або шаблюкою»,- говорив він.

Так жив Лабакан, щасливий і задоволений, і, може, він живе і досі, дивуючись, як голка може сама шити, а нитка - не коротшати.

 

 

 

_______________

ПРИМІТКИ

 

 

До другого тому творів Олександра Олеся ввійшли драматичні твори, поезії у прозі, оповідання, етюди, переклади.

Друковані тексти подаються за прижиттєвими публікаціями, рукописні - за чорновими автографами, із збереженням лексичних, фонетичних, морфологічних та стилістичних особливостей мови письменника. У квадратні дужки [...] взято місця, які не вдалося розшифрувати.

Більшість автографів зберігається у відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. В. Вернадського АН УРСР (ф. XV).

 

 

ПЕРЕКЛАДИ

 

 

Вільгельм Гауф

 

МАЛЕНЬКИЙ МУК

КАРЛИК-ДОВГОНОСИК

ПРИГОДИ З САІДОМ

 

Уперше надруковано окремим виданням: В . Г а у ф. Казки. Переклав О. Олесь.- К., друкарня 1-ї Київської друкарської спілки, 1911. Подається за першодруком.

 

КАЗКА ПРО КАЛІФА-ЛЕЛЕКУ

ФАТЬМА-НЕВОЛЬНИЦЯ

ЯК ЛАБАКАН ПЕРЕОДЯГСЯ ПРИНЦОМ…

 

Уперше надруковано окремим виданням: В. Гауф. Казки.- Кн. II.- Переклав О. Олесь.- К-, друкарня 2-ї Артілі, 1913.

Подається за першодруком.

 

 

 

_______________

 

Книга оцифрована в рамках проекту

 

«СУСПІЛЬНЕ ОЦИФРУВАННЯ»

 

Вичитування тексту: Оксана Боров’як

 

 

Олександр Олесь

 

Вільгельм Гауф

 

Переклади. ч. II

 

186

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Олександр Олесь. Твори в 2-х томах. Київ, «Дніпро», 1990.

 

т. 2: Драматичні твори. Проза. Переклади.

 

 

ISBN 5-308-00536-2 (т. 2)

ISBN 5-308-00537-0

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

Книга