Герберт Уеллс - Машина часу, Герберт Уеллс

">[20]. А може, він подався до майбутнього, цього разу не такого далекого, коли люди ще залишилися людьми, але всі важкі проблеми сучасності вже спромоглися розв’язати. Я принаймні ніяк не можу повірити, що наш час, час невдалих експериментів, безладних теорій і всезагальних суперечностей — це і є кульмінаційний пункт в історії розвитку людства. Така, в усякому разі, моя думка.

Він же, — я знаю з наших розмов ще задовго до того, як з’явилася Машина Часу, — завжди ставився до поступу людства дуже песимістично. Ріст цивілізації уявлявся йому в безладному матеріальному накопиченні, яке неминуче мусить зазнати краху й знищити своїх творців. Але, коли воно й так, ми не маємо іншого вибору і повинні жити далі. Для мене майбутнє сповнене таємниць і загадок. Все в ньому — невідоме, крім деяких моментів, освітлених оповіданням Мандрівника.

На втіху собі я зберігаю дві чудні білі квітки, зів’ялі вже, почорнілі й ламкі. Вони свідчать, що й тоді, коли зникнуть розум і сила людини, вдячність і ніжність завжди будуть жити в серцях.

1895

Примітки
Машина часу

Спроби відходу від лінійних механістичних уявлень про час і простір були характерними для європейської науки кінця XIX ст. До них належить і книга Хінтона «Що таке четвертий вимір» (1884), парадоксальною реакцією на яку можна вважати «Кентервільські привиди» Оскара Вайльда. Дискусії про можливості неевклідової геометрії точилися і в тому студентському середовищі, частиною якого був Герберт Веллс. Як людина із схильністю до науково-філософських роздумів, Веллс доходив висновку, що четвертим виміром слід вважати час. У 1888 р. у квітневому та травневому номерах журналу «Сайєнс скулз джорнал» він виступив із повістю «Аргонавти хроносу», де дається опис подорожі в часі; згодом підкріпив свої фантазії науковою статтею «Жорсткий всесвіт» (1891). Та ж ідея була викладена ще раз 1894 р. в журналі «Нейшнл обсервер». З часом ці дві статті слугували науковим підґрунтям для вступу до роману «Машина часу». До того ж Г. Веллс постійно перебував під впливом дарвінівської теорії еволюції, а також наукових ідей свого вчителя Томаса Хакслі, зокрема його роботи «Пролегомени» (1884), де розвинено думку про можливість регресивного руху життя, від форм різноманітних до порівняно одноманітних, від розвинених — до примітивних. Ці ідеї обігруються й піддаються потрактуванню й у романі «Машина часу».

Письменик-початківець Г. Веллс, створюючи свою першу повість «Аргонавти хроносу», знаходився в річищі романтизму. Але матеріал, тексти, з якими він працював, вимагали інших, неромантичних способів зображення. І в подальшій науково-фантастичній прозі Веллса починає домінувати стиль, оснований на логіці наукових обґрунтувань.

Вперше «Машина часу» була надрукована в журнальному варіанті (часопис «Нью рев’ю») під назвою «Повість мандрівника в часі» в січні-травні 1895 р. і в травні того ж 1895 р. вийшла окремим виданням водночас в США і в Англії. Книжковий варіант був скорочений на один епізод: з нього була виключена розповідь про ще одну зупинку мандрівника в часі, протягом якої він зустрівся з останніми нащадками людини, які являли собою жалюгідні створіння, маленькі й безбарвні, й слугували їжею якимось величезним комахам.

Тамара Денисова

Примітки
1

Вільям-Ернест Генлі (1849–1903) — впливовий англійський поет, критик і видавець кінця XIX ст.

(обратно) 2

«А проте це ж бо й є четвертий вимір, дарма що дехто, говорячи про нього, не уявляє собі, що він означає. Власне, це лише інакший погляд на Час. Між Часом та будь-яким з інших вимірів тільки та різниця, що наша свідомість повсякчас пересувається вздовж нього». — В основі цієї фрази лежить думка Хакслі, висловлена ним у полеміці із матеріалістом Бюхнером, про те, що, крім матерії та енергії, у світі існує ще й людська свідомість із власними законами.

(обратно) 3

Саймон Ньюком (1835–1909) — відомий американський астроном, праці якого і нині не втратили свого значення. Книжка Ньюкома «Астрономія для всіх», перекладена російською в 1905 p., була популярною і в Україні.

(обратно) 4

Фут — англійська міра довжини, рівна приблизно розміру ступні людини. Фут у різних країнах має різний розмір. Англійський фут дорівнює 1/7 сажені, або 12 дюймам, або 30,479 см.

(обратно) 5

«…Про Гастінгську битву». Гастінгс — місто на південному сході Англії. Тут 14 жовтня 1066 р. відбулася битва між військом англосаксонського короля Гарольда та норманського герцога Вільгельма, що висадилося на узбережжі Англії. Перемогу здобув норманський герцог, який того ж року був коронований як англійський король Вільгельм І. Протягом наступних кількох років Вільгельм Завойовник, як його згодом назвали історіографи, підкорив усю країну.

(обратно) 6

Ліннеївське товариство — природниче товариство, засноване в Лондоні 1788 р. і назване на честь видатного шведського вченого-ботаніка Карла Ліннея (1707–1778). Засновник товариства сер Дж. Сміт купив у 1783 р. бібліотеку, рукописи та колекції Ліннея; у 1828 р. все це стало власністю товариства.

(обратно) 7

Розбері Арчібальд Філіп — англійський політичний діяч, який очолював імперіалістичне крило ліберальної партії (так званих лібералів-імперіалістів). У 1894–1895 pp. був британським прем’єром.

(обратно) 8

«Вирізьблена з білого мармуру статуя була схожою на крилатого Сфінкса». — Фігура Сфінкса була улюбленим символом декадентів. Те, що Білий Сфінкс стає першим враженням Мандрівника в новому світі, для сучасників Веллса одразу слугувало знаком того загального виродження, з яким довелося зустрітися герою письменника.

(обратно)