Ілля Андрійович Хоменко - Смарагдова планета

ваш скепсис, капітане?

КАПІТАН: Незбагненно!

ПРЕДСТАВНИК: Що? Філософія чи скафандр?

(Пауза)

Мандрівнику, можете трохи перепочити. Кави попийте з бортових запасів.

ВИПРОБУВАЧ: Дякую.

ПРЕДСТАВНИК: Наш винахід — не просто оболонка, захисна шкіра. Це — новий світогляд. Світогляд людини, що непідвладна жахові. Уявіть: навіть сама Земля може загинути в космічній катастрофі. А вам — нічого не загрожує. Ні-чо-го! Якщо ви в нашому скафандрі.

КАПІТАН: Не скафандр, а символ егоїзму якийсь.

ПРЕДСТАВНИК: Символ непереможності! Будь-який шкідливий імпульс його поверхня перетворює у корисну енергію. Чи відбиває.

КАПІТАН: Але ж ми бачили тільки лабораторні випробування.

ПРЕДСТАВНИК: Побачимо і полігонні.

КАПІТАН: Знаєте, Всесвіт влаштовує нам свої іспити. Мені часто доводилося порівнювати їхні результати з наслідками полігонних експериментів. Результат не завжди на користь останніх.

ПРЕДСТАВНИК: Ви боїтесь… для людини — боятися природно. Каменя, що впаде, машини, що переїде, прірви, куди потрапити можна. Пастки… Страх — ця примітивна емоція, мабуть, і сформувала нас такими, як ми є. Зробила з тварин розумними істотами. Тому і по сьогодні мислимо ми під впливом страху. А тепер — край. Подаруємо людству незатьмарену радість буття! Перші скафандри одержите ви, космонавти. А потім вони стануть зручнішими, дешевшими… навіть елегантними. Кожний житель Землі отримає від нашої фірми гарантований захист, від усіх своїх негараздів!

КАПІТАН: Хочете людей повернути в ембріональний стан? Думаєте, погодяться?

ПРЕДСТАВНИК: Це нехай кожен для себе вирішує. А вам я ось що скажу. Ви — професійний дослідник Всесвіту. Ризик — важлива частка вашого життя. Невід’ємна складова фаху. Ви все зрозуміли. Майже одразу. І злякалися. Того, що зброю проти страху знайдено. Що боятися тепер ані в Космосі, ані на Землі не буде чого. Ціла епоха скінчилася, епоха героїзму. І герої новому світові не будуть потрібні. І самий страх… Отой допінг… Моторошно-солодке відчуття своєї нікчемності перед природою тільки у спогадах залишиться, казках та снах дитячих.

КАПІТАН: Маєте рацію… Але… не впевнений.

ПРЕДСТАВНИК: Дім викликає мандрівника! Відпочили?

(Шум ефіру)

ВИПРОБУВАЧ: Відпочив.

ПРЕДСТАВНИК: Одразу після лабораторного циклу — полігонний! За повною програмою. Рівень складності — «екстремум-квадрат». Капітане, ви залишаєтесь? Чи, може, надіслати вам відеозвіт про наступну стадію випробувань: Адже час ваш вичерпано, як я розумію.

КАПІТАН: Залишаюсь, звичайно. Зараз…

(Зумер)

Говорить командир сімнадцятої комічної експедиції. Викликаю чергового по зоряній станції. «Бета-5». Я затримуюсь в експериментальному центрі «Спешіал еквіпмент продакшн». Термін не визначений. Починайте тренування на емітаторі без мене.

(Звуковий перехід)

ПРЕДСТАВНИК: Ось і все. Ми знову в лабораторії.

КАПІТАН: У те, що я бачив, важко повірити.

ПРЕДСТАВНИК: Скафандр усе витримав.

КАПІТАН: І витримала людина. Людина у цьому скафандрі.

ПРЕДСТАВНИК: Людині нічого не загрожувало.

КАПІТАН: Все одно треба мати залізні нерви.

ПРЕДСТАВНИК: Зовсім ні. Навпаки. Вчора я сам пройшов повну програму. І знаєте — чудово себе почував. Легкість…

КАПІТАН: Легкість?

ПРЕДСТАВНИК: Байдужість. Байдужість до усього земного. Я — тут. Ви — там. Ваші проблеми — вже не мої проблеми. Мабуть, у нашому скафандрі так усі себе почувають.

КАПІТАН: Усі, кажете?

ПРЕДСТАВНИК: А ось зараз випробувач до нас приєднається. Запитаєте ще й у нього. Оболонка, яку неможливо пробити, прорізати, пропекти — то вже не просто оболонка…

КАПІТАН:… А новий світогляд. Це я вже чув.

(Розкриваються автоматичні двері, кроки у важких чоботах, шум динаміка).

ВИПРОБУВАЧ: Ось і я.

ПРЕДСТАВНИК: Переключіться на зовнішні гучномовці.

(Голос звучить тепер дзвінко, без перешкод, але дужче за голоси представника і капітана, з відчутною перемодуляцією)

ВИПРОБУВАЧ: Ось і я. Вибачте…

(Тепер голос випробувача звучить майже нормально)

Радий побачитися з вами, капітане. Багато чув про вашу останню експедицію.

КАПІТАН: Я теж радий. Вітаю вас. І — дозвольте потиснути вашу руку. Тільки мужня людина здатна випробувати такі речі, впевнений!

ВИПРОБУВАЧ: У рукавичці — не зручно. Моветон!

ПРЕДСТАВНИК: Це ж рукавичка скафандра!

ВИПРОБУВАЧ: Все одно…

ПРЕДСТАВНИК: А ви зніміть його. Може, наш гість наміряти схоче.

ВИПРОБУВАЧ: Справді.

ПРЕДСТАВНИК Дивіться капітане, як він це зробить Дуже просто. Одна тільки застібка. Під захисним клапаном Що таке?

ВИПРОБУВАЧ: Нічого, нічого, я зараз.

КАПІТАН: Не кваптеся, друже, я більше не поспішаю.

ВИПРОБУВАЧ Ось тут натиснути, тут потягнути… Що ж це…

ПРЕДСТАВНИК: Спокійно… Спробуйте ще раз. Повільними руками… Вправо… Вліво…

ВИПРОБУВАЧ: Клапан заїло, здається.

(Стримуючись)

Я ще тоді відчув на вібростенді — щось у ньому клацнуло ніби…

ПРЕДСТАВНИК: Заспокойся, Джоне, візьми правицею клапан. Розкрий його пальцями…

ВИПРОБУВАЧ: Не можу… Не можу. Застібку зламано.

ПРЕДСТАВНИК: Давай спробуємо ще раз. Так… Так… Тепер швидкими ритмічними поштовхами…

(Пауза)

ВИПРОБУВАЧ (майже спокійно): Пане керівник експериментального центру! Прошу занести до протоколу демонстраційних і випробувань: усі передбачені інструкцією засоби звільнитися І від скафандра вичерпано.

КАПІТАН: То, може, є якісь механічні…

ВИПРОБУВАЧ: Що?

ПРЕДСТАВНИК (роздратовано): Молотком постукати. Чи як?

КАПІТАН: Ну, в нас було подібне на Ганімеді. Ми пропекли в клапані лазерним пістолетом дрібненьку таку дірочку…

ВИПРОБУВАЧ: Лазером?

ПРЕДСТАВНИК: Дурниці! Вибачте, капітане. В конструкцію і наших виробів закладено захист віл будь яких лазерів.

ВИПРОБУВАЧ (намагаючись жартувати): Не сваріться, панове, їжі мені тут надовго вистачить…

(Зумер)

ПРЕДСТАВНИК: Тривога! Викликаю центральний пост! В лабораторному комплексі позаштатна ситуація. Чергову аварійну групу — в дев’ятий цикл! Негайно!

КАПІТАН: Даруйте, це що… так серйозно?

ПРЕДСТАВНИК: Вибачте, капітане. Я зараз проведу вас.

КАПІТАН (пошепки): Я запитав — це серйозно? Ви що, не знаєте, як оте одоробло зняти?

ПРЕДСТАВНИК (голосно): Ні!

КАПІТАН: А якщо ви взагалі його зняти не зможете? Що буде з випробувачем?

ПРЕДСТАВНИК. Скафандр автономний.

КАПІТАН (пошепки): Але ж він ніколи дощу відчути не зможе… у морську хвилю зануритися… дівчину обняти.

ПРЕДСТАВНИК (розлючено): Це ви для мене шепочете? Він же все одно нас чує. В скафандрі зовнішні акустичні системи ввімкнено. Він пульс ваш розчути може!

ВИПРОБУВАЧ: Та не хвилюйтеся так, капітане. Ну, зможу я тепер гуляти піж дощем без парасолі. Що в цьому поганого.

ПРЕДСТАВНИК: Капітане, я вас проведу.

КАПІТАН: Шоу закінчено?

ПРЕДСТАВНИК: Так… Я зараз повернуся, Джоне, тримайся.

КАПІТАН: Щасти, Джоне!

(Розкриваються і закриваються двері)

ПРЕДСТАВНИК (набирає в ліфті код повернення): Поверхня…. нульовий горизонт… Головний корпус.

(Ліфт рухається)

Капітане, офіційно прошу вибачити нас за все, що ви тут бачили.

КАПІТАН: Хочете щось додати до своїх слів?

ПРЕДСТАВНИК: Ми були б зацікавлені, щоб деякі подробиці демонстрації залишилися в наших стінах.

КАПІТАН: Які саме?

ПРЕДСТАВНИК: Які?

КАПІТАН: Так. Те, що ви з власними