Іванна Желізна, Zhelizna - Тригер, Іванна Желізна, Zhelizna

Я відчув, як щось усередині мене здригнулося. Її слова зачепили те, що я зараз ховав від самого себе.

— Ти витримаєш, — сказав я.

Але чи справді я вірив у це? Чи я сказав лише тому, що це звучало правильно?

Я більше не розумів, що я роблю й чому. Мої дії зливалися з почуттями, а почуття — з тим завданням, яке я повинен був виконати. Я дивився на Айві, і не знав, чи хочу допомогти їй для себе, чи для неї.

Це завжди було про мене. Про мої сумніви, мої страхи, мою нездатність зрозуміти, що я відчуваю. Але зараз, дивлячись на Айві я не був впевнений у цьому.

— Дякую, — прошепотіла вона, ледь помітно посміхнувшись.

Я лише кивнув, але всередині мене все перевернулося.

“Це лише гра,” – нагадав я собі втретє. Але цього разу навіть я не повірив цим словам.