Кирило Легович - Імператор, Кирило Легович

Гранд мовчки глянув на тіло. Він забарабанив пальцями по столу, і не повертаючи голови заговорив до Криптора. 

-Скажи, звідки воно в тебе?  

-Я ж гуманіст, людей не вбиваю. Коли хтось багато знає, то краще ж для обох буде, аби один говорив «неправду» під впливом якоїсь речовини. 

-Розумно. А тепер скажи, хто дізнався про запис?  

-«Орден», вони мені повідомили, а точніше Найл - він мене попередив про це. 

-Чудово! Там, принаймні про «Орден» нічого?  

-Абсолютно нічого! 

Ґранд відкинувся на спинку крісла і з полегшенням заговорив: 

-Фух! І є ж Бог на світі! Дякую, Крипторе! Тепер викинь цього наркошу з мого кабінету!.. 

*** 

 Минуло декілька діб й  імператорське судно вже бачило кільця величного Сатурна, що з кожною хвилиною ставали все чіткішими.  

 Марія дивилася на планет і на його декілька маленьких супутників. Їх було ледь видно через повну космічну  темноту.  

Марія прижмурила очі  й помітила, як щось летить на корабель. Чим ближче наближалися вони до них, тим страшніше ставало в її душі. Вона почула тривогу - сигнал, який означає, що невідомий об’єкт знаходиться в зоні ураження корабля, тому вся імператорська сім’я сіла у рятувальну капсулу.  

-Як ти думаєш, що це? - запитала Марія у свого брата ледь помітним тремтливим голосом. 

-Можливо, якісь камінці, або… 

-Або що? 

-А можливо, що на нас нападає «Орден» ? 

-О Боже! Тільки не це! 

 У  цей момент маленький корабель зіштовхнувся з імператорським. Він врізався саме в задній відсік, де  знаходилася бомба. Вона була запрограмована так, що через хвилину після удару корабля об інший  відбудеться вибух.  

Перед цим, Ромул та Марія думали, що об’єктом зіштовхнення був  старий й не керований корабель, тому  страх за своє життя минув. Але через  якусь  мить і мертву тишу порушив шум і трясіння  ззаду. 

Бомба здетонувала. 

    Турбіни були повністю відірвані від корабля так, що його частини розліталися на всі сторони. Ромул і Марія   кричали, обіймаючи одне до одного, й не знали що буде далі. 

   Те, що залишилося від космічного корабля уламками почало битися один в одного. Їхній розпач не знав меж, а страх за власне життя неодноразово змушувало  тіла непритомніти. 

-Маріє! Ти мене чуєш?- люто волав Ромул  до сестри, міцно прискаючи її до себе.  

-Що? Боже! Ромуле, це кінець? - різко скрикнула Марія в момент удару з уламком. 

-Ми житимемо! Не сумнівайся в цьому! 

-Я й не сумніваюся! Я хочу, аби той Ґранд усе своє життя так подорожував! 

 Настала тиша. Ромул намагався розгледіти на екрані радара чи нема поблизу якихось перешкод. Але Імператор відчув як капсула неначе падає. Він відкинув радар, й  миттю сів за штурвал, аби стабілізувати падіння капсули. 

-Маріє! Ми виживимо, повернемося на Землю і розтрощимо  всіх наших ворогів, які думали, що ми слабкі шмаркачі, - заволав Ромул, відвернувши голову на  непритомну Марію. 

Він намагався опанувати страх. Хлопець зробив дихальну вправу й сконцентрував всю свою увагу на штурвалі капсули. 

“Господь всемогутній, за які такі гріхи ти нас не любиш?”, - в середині промовив Ромул... 

*** 

  У Хюмані була глибока ніч. Ґранд стояв і дивився на панораму столиці, яка своїми вогнями яскраво освітлювала темну африканську ніч. До кабінету Прем’єр-міністра з спокійним ходом зайшов  Криптор, який вбачав  невпевненість  й тривогу у  своїй новині.  

“Аби було все так, як знаю я”, - заспокоював себе Криптор. 

-Пане Прем’єр-міністре! - Криптор голосно ковтнути слину, - Його високості Імператору Ромулу та принцесі Марії Адєвів,  не вдалося вийти на зв’язок з командним пунктом на Сатурні. Зараз радари знаходять уламки імператорського корабля.  

Ґранд повернув лице до Криптора. “Аби живі тільки були”, - подумав Прем’єр і заговорив: 

-Дякую, Крипторе, що повідомив таку болючу новину! 

Ґранд провів поглядом спину свого секретаря, вдивляючись у його ходу й чорну накидку. 

 Він хвилину ще  постояв біля вікна. Через мить Ґранд сів у своє крісло і знову  повернувся до вікна. Він склав свої пальці, і їх поклавши на свої груди тяжко мовив: 

-Бідний Ромул, бідна Марія! Бідний Галактичний Союз...