Невідомий Автор - Біблія, Невідомий Автор

Амінь.

До римлян 16

1 Доручаю ж вам сестру нашу Фіву, служительку церкви в Кенхреях,

2 щоб ви прийняли її в Господі, як личить святим, і допомагайте їй, у чому буде в неї потреба від вас, бо й вона опікунка була багатьом і самому мені.

3 Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітниць моїх у Христі Ісусі,

4 що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі церкви з поган, і вітайте їхню хатню церкву.

5 Вітайте улюбленого мого Епенета, він первісток Ахаї для Христа.

6 Вітайте Марію, що попрацювала багато для вас.

7 Вітайте Андроніка й Юнія, родичів моїх і співв'язнів моїх, що славні вони між апостолами, що й у Христі були перше мене.

8 Вітайте Амплія, мого улюбленого в Господі.

9 Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі і улюбленого мого Стахія.

10 Вітайте Апеллеса, випробуваного в Христі. Вітайте Аристовулових.

11 Вітайте мого родича Іродіона. Вітайте Наркисових, що в Господі.

12 Вітайте Трифену й Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персиду, що багато попрацювала в Господі.

13 Вітайте обраного в дусі з Паном Руфа і матір його та мою.

14 Вітайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія і братів, що з ними.

15 Вітайте Філолога та Юлію, Нірея й сестру його, Олімпіяна і всіх святих, що з ними.

16 Вітайте один одного святим поцілунком. Вітають вас усі церкви Христові!

17 Благаю ж вас, брати, щоб ви остерігалися тих, хто робить поділ і дає привід для спотикання в науці, якої ви навчилися й уникайте їх,

18 бо такі не служать Панові нашому Ісусу Христу, а власному череву, вони добрими та приємними словами зводять серця простодушних.

19 Ваша ж слухняність дійшла до всіх. І я тішуся за вас, але бажаю, щоб були ви мудрі в доброму, а прості в лихому.

20 А Бог миру потопче незабаром Сатану під ваші ноги. Благодать Пана нашого Ісуса Христа хай буде з вами! Амінь.

21 Вітає вас мій співробітник Тимофій, Лукій, Ясон і Сосипатр, мої родичі.

22 Вітаю вас у Господі й я, Тертій, що цього листа написав.

23 Вітає вас Гай, гостинний для мене й усієї церкви. Вітає вас міський урядник Ераст і брат Кварт.

24 Ласкв Пана нашого Ісуса Христа хай буде з усіма вами! Амінь.

25 А тому, хто може поставити вас міцно згідно з моєю доброю звісткою й проповіддю Ісуса Христа, за об'явленням таємниці, що від вічних часів була замовчана,

26 а тепер виявлена, і через пророчі писання, з наказу вічного Бога, на послух через віру по всіх народах повідомлена,

27 єдиному мудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь.

ПЕРШИЙ ЛИСТ ПАВЛА ДО КОРИНТЯН1 до коринтян 1

1 Павло, з волі Божої покликаний за апостола Ісуса Христа, і брат Состен,

2 Божій церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що на всякому місті кличуть ім'я Пана нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого,

3 благодать вам і мир від Бога Батька нашого й Пана Ісуса Христа!

4 Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі,

5 бо ви всім збагатилися в ньому, словом усяким і всяким знанням,

6 бо свідоцтво Христове між вами утвердилося,

7 так що не маєте нестачі в жодному дарі благодаті ви, що очікуєте появи Пана нашого Ісуса Христа.

8 Він вас утвердить до кінця бездоганними бути дня Пана нашого Ісуса Христа!

9 Вірний Бог, що ви через нього покликані до спільноти сина його Ісуса Христа, Пана нашого.

10 Тож благаю вас, брати, ім'ям Пана нашого Ісуса Христа, щоб ви всі казали те саме, і щоб не було поміж вами поділу, але щоб були ви поєднані спільним розумінням та спільною думкою!

11 Бо стало відомо мені про вас, мої брати, від Хлоїних, що між вами суперечки.

12 А кажу я про те, що всі ви кажете: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.

13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христилися?

14 Дякую Богові, що я жодного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,

15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.

16 Охристив же був я й оселю Степанову, більше не пам'ятаю, чи христив кого іншого я.

17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати добру новину, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христовий.

18 Бо ж слово про хреста тим, що гинуть, то дурість, а для нас, що рятуємося, сила Божа!

19 Бо написано: Я знищу мудрість мудрих, а розум розумних відкину!

20 Де мудрий? Де книжник? Де дослідник світу цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на дурість?

21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові до вподоби було врятувати віруючих через дурість проповіді.

22 Бо й юдеї жадають ознак і греки шукають мудрості,

23 а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв — ганьба, а для греків — безглуздя

24 але для покликаних юдеїв та греків, Христос — Божа сила та Божа мудрість!

25 Бо Боже й немудре розумніше воно від людей і Боже немічне сильніше воно від людей!

26 Дивіться бо, брати, на ваших покликаних, що небагато з них мудрі за тілом, небагато сильних і небагато шляхетних.

27 Але Бог обрав немудре світу, щоб осоромити мудре, і немічне світу Бог обрав, щоб осоромити сильне,

28 і простих світу, і зневажених, і незначних обрав Бог, щоб значне зробити нічим,

29 так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

30 А з нього ви перебуваєте в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і спокутою,

31 щоб було, як написано: Хто хвалиться, хай хвалиться Господом!

1 до коринтян 2

1 А я, як прийшов до вас, брати, не прийшов вам повідомити Божу таємницю з добірною мовою або мудрістю,

2 було в мене на думці нічого іншого між вами не знати, окрім Ісуса Христа і того розп'ятого...

3 Я прийшов до вас немічним і весь тремтів від страху.

4 І слово моє й моя проповідь не в переконливих словах людської мудрості, а в доводі духа та сили,

5 щоб була віра ваша не в мудрості людській, а в силі Божій!

6 Ми ж розповідаємо про мудрість між досконалих, не про мудрість світу цього, і не мудрість володарів цього світу, що гинуть,

7 а про Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед світом призначив нам на славу,

8 яку ніхто з володарів цього світу не зрозумів, коли б бо зрозуміли були, то не розп'яли б вони Пана гідного слави!

9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить його!

10 А нам Бог відкрив це своїм духом, усе бо досліджує дух, навіть Божі глибини.

11 Яка бо людина знає речі людські, окрім людського духа, що в ній пробуває? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім духа Божого.

12 А ми прийняли духа не світу, а духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,

13 про що й розповідаємо не вивченими словами людської мудрості, а вивченими від духа святого, поєднуючи духовне з духовним.

14 А людина тілесна не приймає речей, що від Божого духа, бо їй це дурість і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.

15 Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.

16 Бо хто розум Господній збагнув, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христовий!

1 до коринтян 3

1 І я, брати, не міг промовляти до вас, як до духовних, а як до тілесних, як до немовлят у Христі.

2 Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти та й тепер ще не можете,

3 бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні і хіба робите не як люди?

4 Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?

5 Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки виконавці, що ви повірили через них, і то скільки кому дав Господь.

6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,

7 тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, а Бог, що родить!

8 І хто садить, і хто поливає одне, але кожен отримає свою нагороду за працею своєю!

9 Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.

10 Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній, але хай кожен пильнує, як він будує на ній!

11 Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона — Ісус Христос.

12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, з дерева, сіна чи соломи,

13 то будуть виявлені справи кожного, бо виявить день, тому що він вогнем об'являється, і вогонь справи кожного випробує, які вони є.

14 І коли чия справа, яку збудував хто, встоїть, то той нагороду отримає,

15 коли ж справа згорить, той матиме шкоду, та сам він врятується, але так, мов через вогонь.

16 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і дух Божий у вас пробуває?

17 Як хто нівечить Божий храм, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви!

18 Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий у цьому світі, радше хай стане дурним, щоб бути мудрим.

19 Цьогосвітня бо мудрість — у Бога дурість, бо написано: Він ловить мудрих у хитрощах їхніх!

20 І ще: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!

21 Тож хай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше:

22 чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше,

23 ви ж Христові, а Христос Божий!

1 до коринтян 4

1 Хай кожен нас вважає за працівників Христових і урядників Божих таємниць.

2 А ще очікується від урядника, щоб кожен з них був знайдений вірним.

3 А для мене то неважливо, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.

4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не відчуваю себе виправданим. Той же, хто судить мене, то Господь.

5 Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Пан, що й висвітить таємниці темряви та виявить задуми сердець і тоді кожному буде похвала від Бога.

6 Оце ж усе, брати, застосував я до себе й Аполлоса заради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більше, як написано, щоб ніхто з вас не чванився і не ставив одного над іншого.

7 В чому твоя несхожість на іншого? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?

8 Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!

9 Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніх, мов на смерть засуджених, бо ми стали видовищем і світові, і ангелам, і людям.

10 Ми дурні заради Христа, а ви мудрі в Христі, ми слабкі, ви ж міцні, ви маєте добру славу, ми ж — безчестя!

11 Ми до цього часу голодуємо і прагнемо, і голі, і катовані, і тиняємося,

12 і працюємо своїми руками.