Гомер - Іліада. Одіссея

Еглада - загальна назва Греції; зокрема - місто і край у володіннях Пелея. - XI. 496; північна частина Греції - у протилежність Аргосу. - І. 344; IV. 726, 816; XV. 80.

Ельпенор - один із супутників Одіссея. - X. 552; XI. 51; XII. 10.

Еніпей - річка в Фессалії і бог тієї річки, коханець владарівни Тіро. - XI. 238.

Еол - бог вітрів. - X. 2, 36 та ін.; XI. 237; XXIII. 314.

Еолія - казковий плавучий острів Еола. - X. 1, 55.

Еос - уособлене світання, розоперста сестра Геліоса - Сонця, і Селени - Місяця; нібито виїжджала на небо на безсмертних конях - Лампі й Фаетоні - і окроплювала землю росою. Мати чотирьох вітрів, від неї та Атрея народилось також багато зірок. - II. 1; III. 404, 491; IV. 188, 306 та ін.; V. 1, 228 та ін.; VI. 48; VIII. 1; IX. 76, 151, 306, 436 та ін.; X. 144, 541; XI. 375; XII. З, 142, 316; XIII. 18, 94; XIV. 502; XV. 56, 250 та ін.; XVI. 368; XVII. 1, 497; XVIII. 318; XIX. 50, 319, 428; XX. 91; XXIII. 241 та ін.

Епей - ахейський герой, будівник троянського коня. - VIII. 492; XI. 523; див. також прим, до IV. 272.

Епеї - давньогрецьке плем'я, що жило в північній частині Елі-ди. - XIII. 275.

Еперіт - одне з вигаданих імен Одіссея. - XXIV. 306.

[552]

Епікаста - мати і дружина Едіпа (в Софокла - Йокаста). - XI. 271.

Ереб- найтемніша частина Аїду, царства мертвих. - X. 528; XI. 36, 564; XII. 81; XX. 356.

Еремби - одне з африканських племен. - IV. 84.

Еретмей - один із феаків при дворі Алкіноя. - VIII. 112.

Ерехтей - син Геї - Землі, вихованець Афіни, родоначальник афінян. -VII. 81.

Ерімант - гора в північній Аркади". - VI. 103.

Еріннії- богині кривавої помсти за пролиту людиною кров; Гомер називає то одну, то кілька ерінній; з ними ототожнювали римських фурій. В переносному розумінні фурія - дуже лиха жінка. - II. 135; XI. 280; XV. 234; XVII. 475; XX. 78.

Еріфіла - дружина Афіарая, що зрадила його за подароване їй намисто. - XI. 326.

Есон - син Кретея і Тіро, батько аргонавта Ясона. - XI. 259.

Етеокрити - основні жителі острова Крита. - XIX. 176.

Етеон - управитель в домі Менелая. - IV. 22 та ін.; XV. 95.

Етолійці - жителі Етолії, країни в середній Греції. - XIV. 379.

Етон - вигадане ім'я, яким називає себе Одіссей перед Пенело-пою. -XIX. 183.

Ефіальт - велетень, син Посейдона, брат велетня Ота. - XI. 308.

Ефіопи - дослівно - обпалені сонцем, міфічний народ, улюблений богами; жив на обох краях світу - на сході й заході - біля самої ріки Океану. - І. 22; IV. 84; V. 282 та ін.

Ефіра - місто в Феспротії. - І. 259; II. 328.

Ехалія - місто в середній Греції. - VIII. 224.

Ехеней - старійшина феакійський, радник Алкіноя. - VII. 155; XI. 342.

Ехет - один із стародавніх богів смерті, жорстокий людоїд, що калічив кожного прибулого і навіть осліпив власну дочку Метопу; його ім'ям лякали дітей і дорослих. - XVIII. 85, 116; XXI. 308.

Ехефрон - син Нестора. - III. 413, 439.

Єгипет - а) країна в Африці. - III. 300; IV. 83, 126, 228, 351 та ін.; XIV. 247 та ін.; XVII. 426 та ін.; б) ріка Ніл. - IV. 477 та ін.; XIV. 257; XVII. 427.

[553]

Єлена - героїня давньогрецького епосу, дочка Зевса і Леди, дружина Менелая. Викрадення Єлени Парісом, який повіз її в Трою, спричинилося до виникнення Троянської війни. - IV. 12, 121, 234 та ін.; XIV. 68; XV. 58, 100 та ін.; XVII. 118; XXII, 227; XXIII. 218.

Закінт - острів в Іонійському морі на південь від Сами й Ітаки, недалеко від берегів Еліди. - І. 246; IX. 24; XVI. 123, 250; XIX. 131.

Зевс - верховний бог, батько і володар усіх грецьких богів, син Кроноса і Реї, тому його часто називали Кронідом; бог неба, грому й блискавки. Ім'я Зевса з різними епітетами зустрічається багато разів у всіх піснях «Одіссеї».

Зет - син Зевса й Антіопи, що разом із своїм братом Амфіоном заснував місто Фіви. - XI. 262; XIX. 522.

Зефір - західний теплий вітер, що приносить дощі. - II. 421; IV. 401, 567; V. 295, 332; VII. 119; X. 25; XII. 289 та ін.; XIV. 458; XIX. 206.

Ідоменей - син Девкаліона, володар критського міста Кноса, вождь критян у троянському поході. - III. 191; XIII. 260; XIV. 237, 382; XIX. 181 та ін.

Ікарій - брат Тіндарея, батько Пенелопи та Іфтіми. - І. 329; II. 52, 133; IV. 797, 840; XI. 446; XVI. 435; XVII. 562; XVIII. 159, 245 та ін.; XIX. 375, 546; XX. 388; XXI. 2, 321; XXIV. 195.

Ікмалій - тесляр ітакійський. - XIX. 57.

Іл - син Мермета, володар міста Ефіри в Еліді. - І. 259, 263.

Іліон - друга назва Трої за ім'ям її засновника їла, сина Троя і річкової німфи Каллірої. - II. 18, 172; VIII. 493, 582 та ін.; IX. 39; XI. 169 та ін.; XIV. 71, 238; XVII. 104, 294; XVIII. 253; XIX. 126, 260 та ін.; XXIII. 19; XXIV. 117.

Ілітія - дочка Гери, богиня пологів. - XIX. 188.

Іно - дочка Кадма, що стала морською богинею Левкотеєю; під час морської бурі подала Одіссеєві рятівну намітку. - V. 334, 461.

Іолк (Йолк) - місто в Фессалії, звідки почався похід аргонавтів. - XI. 257.

Ір - прізвисько жебрака Арнея, що розпочав бійку з Одіссеєм; в переносному розумінні - бідняк. - XVIII. 6, 95, 233, 333 та ін.

Ісмар - місто кіконів у Фракії. - IX. 40, 198.

[554]

Ітак - герой-епонім (той, що дає ім'я) острова Ітаки. - XVII. 207.

Ішака - вітчизна Одіссея, за Гомером, крайній західний з грецьких островів; можливо - це сучасна Кефалленія або якийсь інший великий острів в Іонійському морі. Згадується дуже часто - мало не в усіх піснях «Одіссеї».

Ітіл - син Аедони (див. це слово). - XIX. 522.

Іфікл - син Філака з Філаки Фессалійської, учасник походу аргонавтів; бігав так швидко, що міг пробігти полем, не зачепивши жодного