Пітер Хьог - Смілла та її відчуття снігу

інституту. З 1982-го по 1985-й як науковий співробітник брала участь в експедиціях на льодовики до Північного Льодовитого океану й арктичної частини Північної Америки. Додано різні відгуки. Один відгук від майора Гульбрандсена, який очолював патруль «Сиріус». Він належить до 1979 року. Майор скаржиться на те, що ви не водите собачі упряжки. Ви боїтеся собак?

— Я обережна з ними.

— Але він додає, що він би порекомендував будь-якій цивільній експедиції взяти вас із собою провідником, навіть якщо доведеться нести вас на спині. Потім ідуть ваші наукові праці. З десяток, деякі опубліковані за кордоном. З назвами, які вищі нашого з капітаном Теллінґом розуміння. «Statistics on Glacial Graphology». «Mathematical Models for Brine Drainage from Seawater Ice».[9] I компендіум, написаний вами для студентів. «Основні риси гляціальної морфології Північної Гренландії».

Він закриває теку.

— Є кілька інших відгуків. Від викладачів. Від співробітників американської військової лабораторії «Колдуотер» на острові, який називається Байлот. Усі вони одностайно стверджують, що той, хто хоче що-небудь дізнатися про лід, може з великою користю для себе звернутися до Смілли Ясперсен.

Раун знімає пальто. Без пальта він виявляється худим, як йоржик для прочищання курильної люльки. Я знімаю туфлі й сідаю з ногами на стілець, щоб можна було помасажувати пальці ніг. Вони заніміли від холоду, до колготок прилипли крижинки.

— Ці відомості, чесно кажучи, збігаються з curriculum vitae,[10] який ви подавали, коли просили дозвіл на в’їзд до Північної Гренландії у зв’язку з експедицією Норвезького полярного інституту для таврування білих ведмедів. Ми ретельно перевірили ці відомості. Вони цілком відповідають дійсності. Якщо ґрунтуватися на них, я думаю, може скластися враження, що ми маємо справу з молодою, дуже незалежною жінкою з надзвичайним потенціалом, який вона честолюбно й талановито використовує. Вам не здається, що саме такого висновку можна дійти?

— Ви можете дійти будь-якого висновку, це вже як вам завгодно, — кажу я.

— Проте у мене є і деякі інші відомості.

Ця тека дуже тонка, темно-зелена.

— Цей звіт практично збігається з тим звітом, який відділ капітана Теллінґа мав у своєму розпорядженні, коли вони поставили штамп «Відмовити» на вашому останньому клопотайні про дозвіл на в’їзд до Північної Гренландії. Він починається з того, що підсумовує деякі факти вашого особистого життя. Ваша мати пропала без вісті 12 червня 1963 року під час полювання. Очевидно, загинула. Брат кінчає життя самогубством у вересні 1981 року в Упернавіку. Батьки одружилися 1956 року, розлучилися 1958-го. Після смерті матері батьківські права перейшли до батька. Апеляція з боку материного брата у зв’язку з цим відхилена Міністерством юстиції в травні 1964-го. Приїхала в Данію у вересні 1963-го. Пропадала, оголошувався розшук, і поліція знаходила шість разів з 1963-го по 1971-й, двічі в Гренландії.

Данська школа для іммігрантів — 1963-й. Школа Скоуґор у Шарлоттенлунді, 1964—1965-й. Виключена. Інтернат Стінхой у Хумлебеку, 1965—1967-й. Виключена. Потім ідуть короткі періоди в невеликих приватних школах. Іспит з програми 9-річної школи здано екстерном після приватного навчання вдома. Потім гімназія. В останньому класі залишена на другий рік. Іспит на атестат зрілості складено екстерном 1976-го. Зарахована до Копенгагенського університету. Відрахована 1984-го, не отримавши диплома. Тепер політична діяльність. Кілька разів була арештована під час пікетування Радою молодих гренландців Міністерства з охорони довкілля. Брала активну участь у створенні ІА, коли розпалася РМГ.

Він запитливо дивиться на Теллінґа.

— Inuit Ataqatigit. «Ті, що йдуть уперед». Агресивно марксистський настрій.

Уперше капітан заговорив.

— Покидає партію того ж таки року через численні розбіжності. З того часу не перебуває в партіях. Потім кілька незначних порушень закону. Три незакриті справи про порушення канадського територіального законодавства в протоці Пірі. Чому?

Я мітила білих ведмедів. Ведмеді не вміють читати карти. І значить, не поважають державних кордонів.

— Кілька дрібних порушень правил дорожнього руху. Вирок суду за наклеп у зв’язку із статтею «Гляціологія й отримання прибутку у зв’язку з розробкою нафтових родовищ у Північному Льодовитому океані». За це виключена з Данського гляціологічного товариства.

Він дивиться на мене.

— Чи є організація, з якої б вас ще не вигнали, фрекен Ясперсен?

— Наскільки мені відомо, я все ще значуся у відділі цивільної реєстрації населення.

— Окрім цього, ми заглянули в справи Податкового управління і районної адміністрації. Ви трохи заробляєте вашими публікаціями, зрідка підробляєте, отримуєте допомогу. Але не схоже, щоб це могло задовольнити ваші потреби. Можливо, вас хтось фінансує? Як ви ставитеся до свого батька?

— Тепло і з повагою.

— Це дещо могло б прояснити. Річ у тім, що капітан Теллінґ заглянув і в його декларацію про доходи.

Для мене немає нічого нового в тому, що вони все це знають. З часів заснування військової бази в Туле існувало обмеження на те, скільки цивільних пасажирів може перебувати на борту кожного літака, що прилітає до Гренландії. Щоб у розвідки був час перевірити, чи всі пройшли конфірмацію, чи всі походять з хороших родин і чи всім були зроблені щеплення від східної червоної лихоманки. Найдивніше, що вони мені все це повідомляють.

— Ці відомості створюють більш суперечливу картину. Вимальовується портрет жінки, яка не закінчила жодного курсу навчання. У якої немає роботи. Немає родини. Яка, де б вона не була, створювала конфлікти. Яка ніколи не могла пристосуватися до навколишнього оточення. Жінки агресивної. І яку кидає від одного політичного полюса до іншого. А проте вам вдалося за дванадцять років взяти участь у дев’яти експедиціях. Я не знаю Гренландію. Але мені уявляється, що коли в людини не вдалося життя, то їй легше приховувати це серед полярних льодів.

Це я залишаю без коментарів. Але я заношу це до чорної книжечки разом з його ім’ям.

— У цих експедиціях ви кожного разу були провідником. Кожного разу використовувалися секретні карти, супутникові й радарні знімки, результати метеорологічних спостережень, надані військовими. Дев’ять разів за останні дванадцять років ви давали підписку про нерозголошення відомостей. У нас є копії всіх цих матеріалів.

Я починаю розуміти, куди він хилить, у чому полягає його основна думка.

— У такій маленькій країні, як наша, ви, фрекен Ясперсен, являєте собою складний випадок. Ви багато бачили і багато чули. Це автоматично відбувається з кожним, хто потрапляє до Північної Гренландії. Але ви маєте таке минуле і таку вдачу, які — коли б ви були в будь-якому іншому місці на данській території — гарантували б те, що вам би не дали нічого побачити й почути.

У моїх ногах відновлюється циркуляція крові.

— Людина, у якої є бодай крихта здорового глузду, сиділа б на