Андрій Бачинський - Детективи в Артеку або команда скарбошукачів

обшарпувалися вітром, тліли під дощем. Але наприкінці наступної зміни до секвої знову приходили артеківці з новими бажаннями, і дерево знову оживало й зацвітало стрічковим різнобарв’ям.

І лише троє хлопчаків та маленька дів­чинка не бігали до Мамонтового дерева, не в’язали стрічок і не фотографувалися. Вони сиділи осторонь на своїх валізах, трималися за руки й мовчки дивилися на море. Щоб порозумітися, їм не треба було слів. Їх пов’язувало щось більше, ніж спільні посиденьки біля артеківського вогнища, танці на дискотеках, заняття в самодіяльних гуртках і музеї.

За три тижні вони стали не просто командою, а справжньою сім’єю, якій не страшні жодні випробування. І їм уже не пот­рібні були обіцянки вічної дружби.

Можливо, вони так і просиділи б, не вимовивши ані слова до самого від’їзду, якби за їхніми спинами не пролунав знайомий хриплуватий голос:

– Гм-гм. Зажурилися, соколята? Скільки років спостерігаю за прощанням артеківців перед від’їздом, а все ніяк не звикну. Щоразу здається, ніби пташки з гнізда навік відлітають. І щоразу клубок підкочується до горла.

Оленка кинулася дядькові Левові на шию і, відпустивши нарешті свої почуття на волю, розридалася. Безумовно, їй вже хотілося додому, вона скучила за мамою, татом, бабусею, за подружкою Лількою і навіть за своєю улюблено-ненависною скрипкою, але... Але так не хотілося покидати цих людей і це місце, у якому вона навіки залишала часточку своєї душі.

Антон, Сашко і Сергій також не втрималися й обліпили дядька. Розчулений, він присів, притулив їх до себе і теж пустив сльозу. А його руді вуса при цьому так смішно настовбурчилися, що він став схожий на Роккі з мультика про Чіпа й Дейла. У того вуса так само ставали дибки, коли він бачив сир. І неслухняне черево, як і в шеф-кухаря, завжди випиналося з-під майки. Схожість була настільки разючою, що діти не втрималися і розсміялися, спочатку тихо, а потім усе голосніше й голосніше. Найдужче реготала Оленка з живого втілення улюбленого героя мультфільму.

Тричі просигналив автобус, закликаючи дітей. Щоб знову не розплакатися, товари­ші потиснули одне одному руки, і сіли кожен у свій автобус, щоб назавжди роз’їхатися у різні боки. Роздмухуючи вітром прапори

на високих щоглах, «Артек» прощався з діть­ми, які вже навіки стали для нього рідними...

ЕПІЛОГ

Пізнього зимового вечора, коли домашні нарешті позасинали, Оленка підвелася з ліжка, навшпиньки підійшла до столу, увімкнула комп’ютер і почала набирати повідом­лення у текстовому вікні електронної пошти:

«Увага Команді! Нещодавно мій тато за ве-черею розповів, що, вивчаючи архівні документи львівського магістрату минулих століть, натра-пив на доповідну записку агента таємної поліції. У ній було сказано, що граф Валіцький, який був довіреною особою графині де Гаше (Міледі), пе-реховував власні скарби і скарби своїх довірителів не в Петербурзі, де постійно мешкав, а у Львові, у палаці свого покровителя князя Сапєги. Жодних свідчень про те, що скарби було знайдено й ви-лучено, немає. Оскільки палац досі зберігся у пер-вісному стані й там працює товариство охорони історичного середовища Львова, то є надія, що скарби Валіцького досі мирно спочивають десь у па-

лаці.

Я записалася до дитячо-юнацького осередку товариства і тепер двічі на тиждень ходжу туди на засідання гуртка з краєзнавства. Наразі мені вже вдалося скопіювати докладний план будівлі й кому-нікацій. Сподіваюся, що незабаром зможу дістати дублікати ключів від усіх приміщень.

У зв’язку з вищенаведеним оголошую загаль-ний збір у Львові під час зимових канікул.

Чекаю. До зустрічі. Олена.»

Оленка вибрала зі списку адресатів електронні адреси Антона, Сашка й Сергія, навела курсор на іконку «надіслати» і впевнено натиснула клавішу ENTER...

«діаманти

королеви франції»

Частина

«Стежками

контра­­бандистів»

Частина

зміст

Частина 1.

«Діаманти королеви франції»

Розділ 1. Нічні гості, або Перше

знайомство 5

Розділ 2. Вендета 16

Розділ 3. Міледі, або Графиня

Жанна де Ламотт 23

Розділ 4. Команда скарбошукачів 37

Розділ 5. Нічна експедиція, або

Перший млинець завжди глевкий 51

Розділ 6. У пошуках 61

Розділ 7. Спроба №2: Мушкетери

не здаються 68

Розділ 9. І знову у пошуках 79

Розділ 9. Спроба №3: Велика битва,

або Давид і Голіаф 88

Розділ 10. Розмова з директором

музею 121

Частина 2.

«Стежками контра­­бандистів»

Розділ 1. У пошуках нових пригод 133

Розділ 2. У гроті 142

Розділ 3. Таємнича печера 148

Розділ 4. Контрабандисти 154

Розділ 5. У пастці 162

Розділ 6. На схилах Аю-дагу 166

Розділ 7. Порятунок 175

Розділ 8. Прощавай, Артеку! 180

ЕПІЛОГ 188

Літературно-художнє видання

Андрій Бачинський

Детективи

в Артеку,

або команда скарбошукачів

Для середнього шкільного віку

Головний редактор Мар’яна Савка

Літературний редактор Наталка Луцик

Технічний редактор Роман Коник

Обкладинка Наталка Гайда

Макетування Назар Гайдучик

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців

ДК № 4708 від 09.04.2014 р.

Адреса для листування:

а/с 879, м. Львів, 79008

lev@starlev.com.ua, www.starylev.com.ua

Львівський офіс:

вул. Лемківська, 15-А

тел./факс: (032) 240-47-98,

моб. тел.: (067) 502-75-12

zbut@starlev.com.ua

Київський офіс:

метро Лук’янівська

вул. Білоруська, 34

тел./факс: (044) 489-14-49,

моб. тел.: (067) 341-03-10