Михайло Медуниця - «Батько народів» очима часу

ленінізму. Але у Сталіна було й інше— сильна воля, неабиякі організаційні здібності, уміння підкоряти собі людей.

..."Чистка" рядів Комінтерну і компартій, те, що Сталін називав "благодійним процесом очищення Комуністичного Інтернаціоналу від опортуністичних і хитких елементів", докорінно змінила атмосферу в Комінтерні, відбилась на формах і методах його роботи. З кінця 1929 року Сталін був оголошений вождем Комінтерну, єдиним тлумачем ленінізму. Всі його судження належало сприймати як істину в останній інстанції. Він фактично диктує Виконкому Комінтерну свої установки щодо ключових питань політики комуністичного руху.

...Треба відверто сказати: Комінтерн виявився беззахисним перед сталінським терором.

...Сталін не раз звинувачував видатних діячів комуністичного руху в контрреволюційній діяльності і шпигунстві. X. Раковського він називав "англійським шпигуном", В. Кноріна — польським і німецьким шпигуном, Б. Куна, багатьох інших — посібниками троцькістів та агентами іноземних розвідок. З воістину паталогічною злобою він приписував так званим "ворогам народу" прагнення зруйнувати Радянську державу: "...Ми будемо знищувати кожного такого ворога, (хоча б) був він і старим більшовиком, ми будемо знищувати весь його рід, сім’ю. Кожного, хто своїми діями і думками, так, і думками, замахується на єдність соціалістичної держави, нещадно будемо знищувати".

...Непересічний угорський комуніст, відомий радянський учений-економіст Е. Варга писав Сталіну 28 березня 1938 року: "Кадри, що перебувають на свободі в Радянському Союзі, внаслідок масових арештів глибоко деморалізовані та збентежені. Ця деморалізованість охоплює більшість працівників Комінтерну. Головною причиною цієї деморалізованості є відчуття повної безпомічності у справах, що стосуються арештів політемігрантів".

Сталінські репресії були особливо страшними перед загрозою війни, що насувалася, коли потрібне було напруження всіх прогресивних сил для протидії фашистським агресорам.

"Комінтерн: час випробувань" (Розмова кореспондента "Правды" А. Ільїна з докторами історичних наук Ф. І. Фірсовим та К. К. Ширинєм, "Правда", 7 квітня 1989)
* * *

...Ленін у тісному колі, заперечуючи проти призначення Сталіна Генеральним секретарем, промовив свою знамениту фразу: "Не раджу, цей кухар буде готувати тільки гострі страви". Які пророчі слова!

...Калінін, котрий надто добре знав недавнє минуле, довго не хотів визнавати Сталіна вождем. Інакше кажучи, боявся зв’язувати з ним свою долю. "Цей кінь, — казав він..., — завезе коли-небудь нашого воза в канаву".

...Я (Троцький — М. М.) знав в останні роки мого московського життя, що у Сталіна є особливий архів, в якому зібрані обвинувачення, ославляючі чутки проти всіх без винятку відомих радянських діячів. 1929 року під час відвертого розриву з правими членами Політбюро, Бухаріним, Риковим і Томським, Сталіну вдалося утримати на своєму боці Калініна і Ворошилова тільки загрозою порочащих викриттів.

Н. Васецький, доктор історичних наук, "Про оточення Сталіна" ("Агрументы и факты", № 37, 1989)
* * *

На авансцену виходять головні режисери цієї драми. Ті, кому відомий не тільки початок, що виріс з нічого, аЛе й кінець, що насувається. Адже незалежно від ходу пленуму вже визначено його підсумки. У президії засідання з’являються Сталін, Молотов, Маленков, Жданов. Під час дебатів Сталін кидає всього кілька коротких реплік. На трибуні Корольов, секретар Архангельського обкому комсомолу.

Корольов: Товариші... мені здається, що весь сенс помилок, допущених працівниками ЦК ВЛКСМ на чолі з Косарєвим, по-справжньому, як цього вимагає партія, не зрозумілий.

Сталін: Всі, виявляється, розуміють, крім ЦК комсомолу. Ви зрозуміли, попередній оратор зрозумів, а Косарев не зрозумів.

Корольов: Я так і думаю, що Косарев не зрозумів по-справжньому рішення IV пленуму ЦК ВЛКСМ.

Сталін: А можливо, що зрозумів, але не хоче їх виконувати.

Корольов: Можливо, що не хоче.

Сталін: Це буває.

Корольов: Буває, товаришу Сталін. Помилок, зазнайства останнім часом, треба відверто сказати, товаришу Сталін, у комсомолі проявляється дуже багато.

Сталін: А може, це система, а не помилки? Надто вже багато помилок після всього, що трапилося. Два роки злочинство ліквідується, а помилок все ще дуже багато. Чи нема тут системи?

Корольов: Я скажу. Мені одне не збагнути в поведінці Косарева на цьому пленумі. В перший раз я Косарєва бачу, як він так виступає. Раніше він так не пояснював, коли він повчав нас. Чому він раптом так змінився?

Сталін: Тактика у них міняється. Обстановка змінилась, і тактика змінилась. (Сміх).

Корольов: Знаєш їх тільки по директивах і по пленумах. Близько не стикаєшся.

Сталін: Це погано.

Все можна почути в цих репліках: і зловісну прямолінійність, і простувату демагогію. А головне, відчути невідворотність того вироку, який уже винесено за кулісами подій.

Л. Овчинникова, А. Строканов "Оголошені ворогами народу..." ("Комсомольская правда", 16 червня 1989)
* * *

Версія про Сталіна як про секретного співробітника царської охранки поширюється вже не один десяток років...

Не так давно в газеті "Московская правда" (30 березня 1989 року) була опублікована стаття докторів історичних наук Г. А. Артюнова та Ф. Д, Волкова "Перед судом історії". У ній є такі рядки: "1961 року один з авторів цієї статті — професор Г. Артюнов, працюючи в Центральному державному архіві Жовтневої революції та соціалістичного будівництва, знайшов документ, який підтверджує, що Йосиф Джугашвілі (Сталін) був агентом царської охранки".

Оригінал цього документу зберігається в ЦЖАЖР (Москва, Велика Пироговська, 17) у фонді Департаменту поліції Єнисейського губернського жандармського управління".

...Автори публікації в "Московской Правде" як доказ співробітництва Сталіна з охранкою наводять ще один цікавий документ. Вважаємо необхідним навести його повністю: "Бакинському охоронному відділенню.

Вчора засідав Бакинський комітет РСДРП. На ньому був присутній Джугашвілі-Сталін, який приїхав з Центру, член комітету "Кузьма" (Ст. Шаумян. — Авт.) та інші.

Члени пред’явили Джугашвілі-Сталіну обвинувачення, що він є провокатором, агентом охранки, що він украв партійні гроші. На це Джугашвілі-Сталін відповів взаємними звинуваченнями".

З. Перегудова, Б. Каптєлов "Секретний агент Джугашвілі?" ("Комсомольская правда", 21 червня 1989)
* * *

...Останнім часом він жив особливо усамітнено, поїздка на південь восени 1951 року була останньою. Більше він не виїздив з Москви, і майже весь час перебував у Кунцево, яке все перебудовували й перебудовували. В останні роки поруч з великим будинком вибудували маленький дерев’яний, там ліпше було повітря, в кімнаті з каміном батько часто й проводив дні. Ніякої розкоші там не було, тільки дерев’яні панелі на стінах та хороший килим на підлозі були дорогими.

...Коли я вже виходила, батько покликав мене в сторону і дав мені грошей. Він став робити так в останні роки, після реформи 1947 року, яка відмінила безплатне утримання сімей членів Політбюро. Досі я існувала взагалі без грошей, якщо не рахувати університетську стипендію, й