Богдан Мостіпан - Молот Чудовиськ: Кіготь Темряви, Богдан Мостіпан
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Так, добре - сказав Реніфат.
-Так, звертайся, якщо що... - сказав Фоллар.
-Не хочеш піти перекусити, Фоллар? - сказав Джилліан.
-Так, від смаженої курки, наприклад, я б зараз не відмовився... Годують у цих садибах справді порядно...
-Ти маєш рацію... - сказав Джилліан - то що, пішли?
-Підемо...
-Давай, Реніфате, відпочивай поки що, - сказав Джилліан, - ми скоро тебе навідаємо...
-Не могли б ви і мені курочки захопити трохи? - зголоднівши, сказав Реніфат, у нього бурчало в животі.
-Не знаю, чи можна тобі зараз... - сказав Джилліан - а втім, від кількох шматків тобі вочевидь гірше не стане!
-Саме так... - усміхнувся Реніфат.
Джилліан і Фоллар покинули межі лазарету через двері, а потім вирушили до гостьової зали.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Молот Чудовиськ: Кіготь Темряви, Богдан Мостіпан», після закриття браузера.