Єва Райн - Заручниця його історії , Єва Райн

– Розумію. Рой класний. А йому не самотньо там? 

– Він не сприймає місто, чи поїздки в авто. Та й я практично живу там, з ним, тож все нормально. Але тебе цікавить не лише Рой, так? 

– Як померла твоя дружина? 

– Впала зі сходів. Це – офіційна версія і зв'язки мого батька… Тому я не за гратами зараз...

– Ох… А ти не пам'ятаєш, як це сталося? 

– Провал… 

– Ясно… 

– Хочеш спитати ще щось? 

– Так. Розкажи, чому ти думаєш, що вбив свою дружину. – питаю і застигаю, боячись, що моє питання змусить його закритись чи викличе провал. Але ні. Марк відповідає. 

– Я останнім часом з нею погано контролював себе… 

– Тобто? – не розумію я. 

– Я підіймав на неї руку, Агато. – витискає з себе кожне слово, наче давлячись ним. 

– Ти?! – повертаюсь надто різко і ледь не стукаюсь лобом об його лоб. Виявляється, він безшумно і непомітно встиг повернутись до мене. 

– Тебе це дивує? 

– Після моїх перформансів зі втечею, людина, яка може вдарити, не стримувала б себе. 

Марк мовчить. 

– Ти пам'ятаєш, що піднімав руку на неї? – не можу зупинитись, хоч розумію, що для одного вечора і ночі й так вже забагато. 

– Вона мені говорила…

– Вона знала про твої провали?

– Знала... – відповідає і сам, здається, нарешті задумується над сказаним. 

***

Дякую за ваші коментарі і підтримку) Завітайте до мого тг-каналу, там дуже спокуслива візуалізація розділу) Канал тут: https://t.me/eva_rain

***