Олег Петренко - Океанаріум, Олег Петренко

Сергій задумався над тим, що люди одне одного не розуміють і подивився на підлогу, рибок, і на стелю.

Сергій:

- Рибок так багато в одному акваріумі і вони чомусь одна одну розуміють. Завжди плавають разом і не заважають одна одній. Поступаються місцем навіть у маленькому для них акваріумі і не відрізняються одна від одної. Постійно дивляться одне одному в очі і не соромляться своїх почуттів. Якби вони могли розмовляти, то все один одному сказали б. Рибки в акваріумі розуміли кожне слово Сергія, але мовчали і він не знав, що вночі маленькі рибки спілкуються одна з одною. Це загадковий морський світ для людей про який ніхто нічого не знає.

Сергій:

- Рибки проживають набагато краще життя, ніж люди, тому що люди завжди відокремлюються один від одного, а рибки завжди разом. Рибки розуміють набагато більше, ніж люди. Чи ні? Сергій усміхнувся, - я ще цього не знаю. Рибки все своє життя проводять разом і ні хто ні від кого не тікає і не пливе. Люди постійно поспішають, а рибки завжди разом. Про що думає людина коли вона залишається сама? Про самотність і тоді ще більше стає самотньою. Це свято коли хтось когось розуміє і самотність зникає. Люди потрібні одне одному. Людина розуміє що вона людина і навколо неї люди, а цікаво чи рибки знають про те хто вони насправді? Можливо і так. Потрібно зрозуміти тільки одне. Людина завжди має залишатися людиною і не перетворюватися на маленький кораблик серед океану. Навколо всі все відчувають але кожен мовчить і пливе корабликом серед океану не бачачи землі та кінця свого плавання. Потрібно зрозуміти кожній людині що навколо неї знаходяться люди які постійно щось відчувають які постійно щось шукають і які постійно хочуть тепла і щоб їх любили. Кожен хоче щоб його розуміли і почули. Чому люди самі побудували такий кораблик життя який пливе невідомо куди. Кожен дивиться далеко і невідомо куди, а все знаходиться поруч і люди продовжують так жити. Стоять на хвилі яка летить вперед та відбирає справжнісіньке повноцінне життя і ні хто нічого не бачить окрім горизонту до якого шлях ніколи не закінчиться. Потрібні найпростіші речі, які люди відбирають один в одного, а потім продають за великі гроші. Одне слово може коштувати багато грошей і чому людина постійно так робить. Мабуть, вона не знає, що насправді потрібно робити? Можливо й так, а я думаю, що потрібно слухати, чути, і відповідати. Це павутиння простих речей про які чомусь ні хто не пам'ятає і дуже часто забуває, - Сергій опустив голову донизу і сказав, - це світ людей, самотній світ людей, який насправді прагне тепла і завжди буди з кимось. Якщо люди зрозуміють прості речі, то що тоді буде далі? А далі буде спокій і щаслива посмішка на обличчі кожного, а не витрачати час свого життя і роки на невідомо що. Іноді виникає таке питання і воно має значення в душі кожного, чому люди таким займається? Навіщо вони перетворюють свій світ на нескінченний океан а кожен у ньому самотній і пливе невідомо куди. Люди самі собі ускладнюють життя і живуть тим життям яке насправді не їхнє життя. Постійно від когось відвертаються і йдуть, ніколи не повертаються, розуміють кожне слово але ні хто не повертається з самотнього плавання на самотньому човні і все далі пливуть далеко в океан і ні хто не знає що кожного там чекає, куди припливе самотній човен який колишеться на великих хвилях невідомого. Люди дуже довго самі й живуть у самотньому світі. Роблять і розуміють свої вчинки але ні хто не хоче повертатися назад. Що відбувається навколо? Люди мовчать і йдуть уперед забувши про всіх і про все що стосується їхнього життя. Людина хоче почути відповідь від іншої людини, а чомусь всі мовчать і ні хто нічого не каже і всі йдуть вперед і невідомо куди, навіщо це роблять. Життя руйнується та стає складним, кожен ще далі один від одного віддаляється. Стають далекими один від одного. Ні хто ні коли ні кому і ні чого не показує. Достатньо лише одного слова, щоб змінити шлях самотнього човна і спрямувати в іншому напрямку, але кожен сам обирає свій шлях. Слухати когось чи ні. Одне слово може змінити життя. Таку ціну має одне слово. Одне слово може змінити життя не однієї людини. Іноді люди не розуміють яку силу має лише одне слово в потрібний час у потрібний момент. Потрібно іноді сказати це слово і воно змінить світ людини. Чому людині так важко сказати одне слово? Люди бояться говорити і висловлювати свої думки. Люди постійно про щось розмовляють і один одному щось розповідають, а про головне мовчать і не кажуть, - Сергій підняв очі і подивився далеко у свій світ, - люди бояться говорити і постійно про головне мовчать. Не важко сказати одне слово, а важко подолати свій страх, - Сергій усміхнувся і сказав, - може потрібно людей помістити в один акваріум як цих рибок і тоді вони знайдуть спільну мову одне з одним. Кожен отримає свої відповіді і нарешті не стане самотніх людей. Кожен почув відповіді на свої запитання і кожен буде задоволений. Можливо в майбутньому я бачитиму акваріум не з морських істот, а людей, які будуть щасливо плавати один з одним і радітимуть життю. Тоді люди почнуть розуміти що таке інших світ людей і що кому потрібно насправді. Люди насправді вигадують те, чого ніколи не було і не буде. Їм потрібно більше спілкуватися і говорити правду. Завжди потрібно знати відповідь на запитання і дати відповідь, коли хтось запитує, - Сергій усміхнувся, - можливо, люди завжди були дітьми і ні коли не дорослішали. Людина, яка ніколи не була дорослою, завжди залишається дитиною і тому що так все відбувається. Ми народжуємося дітьми і помираємо також дітьми. Хто б щоб не говорив який він дорослий і як він знає цей світ, і який він не був сильним завжди залишається дитиною. Людям потрібно розуміти одне одного і вміти створити свій власний світ і з ним ділитися з тим кого насправді любиш і радіти життю. Жити в сумніві це нескінченне блукання серед океану. Тоді люди зрозуміють одне одного. І світ стане набагато кращим, набагато світлішим. Тільки тоді люди будуть щасливі і вони будуть жити насправді своїм життям. Житимуть і не так як вони зараз існують, постійно щось шукають, і постійно мовчать. Тікають від багатьох відповідей, які насправді є важливими в нашому житті і які потрібно знати кожному з нас. У кожного є свої відповіді, а справжня відповідь лише одна. Вулиці запитань і одні правильні двері в які ніхто не заходить. Всі бігають темними вулицями але ні хто не бачать дверей. Найчастіше тікаємо один від одного і не бачимо справжнього обличчя і так бігаємо все життя, але буває пізно і тоді ні хто не заходить у ці двері і всі залишаються на вулиці чекати свого світанку. Завжди треба говорити правду, - Сергій усміхнувся зі сльозами на очах і пішов далі виконувати свою роботу.