Лариса Лешкевич - Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Час наближався до півночі. Він усе-таки знесилив Гайю, і тепер вона спала, згорнувшись, наче кошеня, біля його грудей.
Але встати і піти після цього він не зміг, так і залишився лежати поряд з нею, погладжуючи навмання, плутаючись пальцями в її, розсипаному на ліжку волоссю, вдихаючи п’янкий запах, обережно торкаючись губами її теплої маківки.
Болісні думки долали його.
Він знову, хмурячись, розглядав ніжне, тіньове обличчя сплячої дівчинки, її вії, що злиплися від захоплених сліз, місячний атласний відлив скроні…
Серце його стукнуло – глухо, незвично.
Тешеб різко підвівся з ліжка і вийшов із спальні.
Стривожена Веста чекала на нього в бібліотеці.
– Через три години розбуди її і відішли геть додому! Зроби все необхідне, щоб вона поїхала спокійною.
– Все зроблю, – тихо відповіла Веста.
Тешеб трохи помовчав, розмірковуючи, потім додав:
– Пізніше перевірю, як вона почувається і, якщо знадобиться, то поговорю з її батьком.
– А подарунки? – спитала Веста.
– Досить і кольє.
– Правильне рішення! – кивнула вона, скриваючи радість. – І ще…
– Що?
– Сін попередив, що по обіді заїде в гості. Тільки не сказав, один чи з усією компанією.
– Добре!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич», після закриття браузера.
