Ксана Рейлі - Залежні від ненависті , Ксана Рейлі

Від цього тихого та водночас глибокого голосу, тремтіння пройшлося моїм тілом. Я трохи засоромлено усміхнулася та кивнула головою, приймаючи запрошення на повільний танець. Чоловіча рука легко торкнулася моєї долоні. Серце завмерло, коли я спостерігала за тим, як Макар підніс мою руку до своїх губ. Ще ніколи раніше ніхто не поводився зі мною так ніжно. Він повів мене в центр зали, щоб ми змішалися з іншими парами. Його рука приємно лягла на мою талію, а я ж поклала свою долоню на плече Макара. Він повів мене в красивому вальсі, не відриваючи погляду від моїх очей. Я ж не могла не дивитися на нього. Це чорне волосся, що тепер було ідеально зачесане назад, густі брови, прямий ніс та виразниці вилиці, а ще очі... Красиві темні очі, які полонили мене ще сім років тому. Я ніколи не думала, що можна кохати когось так довго, але я кохала. Моментами ненавиділа, але все ще безмежно кохала хлопця, який був мені заборонений. Колись, але не зараз. У цей момент Макар був моїм повністю. Те, з яким захопленням він дивився на мене, переконало мене, що я теж небайдужа йому. Він міг кохати мене, як і я кохаю його.

— Ти впізнав мене, — прошепотіла я, вдивляючись в його очі.

— Тільки ти могла бути такою прекрасною та водночас сором'язливою на сцені, — відповів він, усміхнувшись. — Твоя гра — це було неймовірно, Мелісо. Я приємно здивований.

— Чому?

— Не очікував, що побачу коли-небудь тебе на сцені. Можливо, уявляв це, але не думав, що колись мої фантазії стануть реальністю.

— Ти фантазував про мене? — поцікавилася я, піднявши одну брову.

— Це тебе лякає?

— Ні, мабуть. Просто я не думала, що ти думав про мене взагалі.

— Я часто згадував тебе, Ліссі, — зізнався Макар, чим дуже здивував мене. — Пам'ятаю, як колись ти грала для мене. Відверто кажучи, я б хотів, аби тепер ти робила це завжди.

Я трохи опустила голову, ховаючи засоромлену усмішку та почервонілі щоки. Безперечно слова Макара були приємними мені. Він раптом трохи сильніше притиснув моє тіло до себе, змушуючи мене глянути на нього.

— Тобі сподобалося те, як щойно я грала для тебе? — прошепотіла так тихо, що не була певна, що Макар почув мене.

— Ти грала для мене? — так само тихо перепитав він.

— Я відчувала, що ти тут, дивишся на мене. Я... Я зізнавалася тобі.

— У чому?

Його хватка на моїй талії стала міцнішою, а погляд — твердішим. Серце глухо билося у грудях, коли я дивилася в його темні очі. Губи чомусь стали надто сухими, тому я повільно облизала їх. Помітила, що погляд Макара прослідкував за моїм язиком.

— У своїх почуттях.

Один... Два... Три...

Я дивилася на чоловіка, очікуючи його реакції на мої слова. Ми перестали танцювати, а просто стояли посеред зали, дивлячись одне на одного. Я чекала його зізнань, адже мені вони були потрібні. Я хотіла чогось більшого, аніж "ти подобаєшся мені". Найбільше бажала знати, що мої почуття до нього є взаємними. Я б не витримала, якби це було не так.

І з усіх можливих фраз про кохання Макар обрав мовчазливе зізнання губами. Він поцілував мене... Сильно, пристрасно та з усіма почуттями. Я була здивована, адже не очікувала, що він поцілує мене в місці, де наші колеги могли нас впізнати. Макар був обережний у питанні романтичних стосунків. Впевнена, він не хотів би, щоб в офісі знали про його зв'язок зі мною, але в цей момент йому було байдуже. Єдине, що для нього мало значення, — це я.

Він охопив моє обличчя своїми руками, цілуючи ще сильніше. Я не витримала такого напору, тому розімкнула губи, дозволяючи йому поглибити поцілунок. Іскри задоволення пройшлися тілом, і я мало не застогнала, відчуваючи неймовірну насолоду його смаку. Мої пальці міцно стискали чоловічі плечі, щоб не впасти. Дихати стало важко від браку кисню, але була б я проклята, якби перервала цей поцілунок у такий особливий момент. Приємне тепло зародилося десь у грудях та почало повільно опускатися вниз, змушуючи моє тіло затремтіти. Це дике бажання мало б налякати мене, але цього не сталося. Я була готова отримати те, що так давно жадала. І весь цей час я хотіла тільки Макара.

— Боже, нам треба зупинитися, — прошепотів він, коли відірвався від моїх губ.

Його руки все ще були на моєму обличчі, а сам чоловік притулився своїм чолом до мого. Мої груди здіймалися від важкого дихання. Я подивилася на Макара, зустрічаючись поглядом з його темними очима. Вони сказали мені все без зайвих слів — він не хотів зупинятися, як і я.

— Ми можемо втекти звідси, — прошепотіла я та легко закусила нижню губу. — Наприклад... До тебе.

Макар уважно дивився на мене, наче не міг повірити, що я щойно запропонувала йому себе. Та хіба він не помічав моїх бажань раніше? Я хотіла його тоді, а зараз хочу ще більше.

— Ти впевнена? — хрипло спитав він.

Його брови зійшлися, а погляд зупинився на моїх очах. Він хотів, щоб я дала йому дозвіл рухатися далі. Я не вагалася, адже втомилася ігнорувати свої справжні бажання. Я впевнено кивнула головою, і це переконало Макара. Він міцно схопив мене за руку та повів до виходу з зали. Коли ми вийшли на вулицю, моє тіло затремтіло — чи то від холоду, чи то від хвилювання в передчутті.

Дурна усмішка не зникала з мого обличчя доки ми не піднялися на потрібний поверх. І справді номер Макара знаходився на один поверх вище від того, де жила я з Ілоною. Ми зупинилися біля дверей під номером "56". Як тільки Макар відчинив двері, то одразу ж потягнув мене за собою. Я ахнула, коли він притиснув моє тіло до стіни. Губи пекли в передчутті ще одного поцілунку, тож я важко ковтнула та заплющила очі. Мені хотілося пристрасті, але Макар натомість ніжно провів своїми пальцями вздовж по моїх руках. Він обережно розв'язав зав'язки на моїй масці та зняв її з мене. Я розплющила очі, зустрічаючись з ним поглядом. Мої руки потягнулися до його чорної маски, і я теж зняла її. На одну річ ми стали ближчими до повного оголення не лише своїх тіл, але і душ.

— Ти надзвичайно красива, Мелісо! — Макар легко погладив мене по щоці. — Така ніжна, тендітна й особлива. — Він нахилився трохи ближче та провів великим пальцем по моїх губах. — Ідеальна.

Я не чекала від нього таких слів, але вони були дуже приємними. Мої руки потягнулися до Макара, і я стягнула з нього піджак.

— Я могла лише мріяти про те, що колись почую від тебе ці слова, — прошепотіла я, провівши руками по його грудях. — Хочу, щоб ти став особливим чоловіком у моєму житті, щоб став моїм.

— Я уже твій, — сказав він і знову поцілував мене.

У цей момент перевернулося усе, адже я зрозуміла, що назад дороги не буде. Ми зізналися одне одному в тому, що так довго мучило нас. Можливо, щастя вже близько?

Він обійняв мене обома руками й раптом підняв. Я міцно вчепилася за його шию, а на моєму обличчі з'явилася усмішка. Макар поніс мене до кімнати та обережно поставив на ноги біля ліжка. Місяць — це було єдине джерело світла в цьому приміщенні, але мені вистачало. Я почала розстібати ґудзики на сорочці Макара, бо шалено хотілося торкнутися гарячої чоловічої шкіри. Подушечки моїх пальців пекли так, наче їх било струмом від необхідності торкнутися його. Я ніколи раніше не відчувала такого бажання чиєїсь близькості.

Знявши з Макара сорочку, я почала уважно розглядати його неймовірний вигляд. Раніше мені доводилося бачити його без верхнього одягу, але за цих сім років він помітно змужнів. Я легко провела пальцями по животу, досліджуючи пружні м'язи преса. Мені так і хотілося виводити круги на його ніжній шкірі, насолоджуватися тими невідомими відчуттями. Я мимовільно закусила нижню губу та підняла погляд до очей Макара. Він пильно слідкував за кожним моїм рухом. Руки чомусь затремтіли, коли я потягнулася ними до застібки на своїй сукні. Я хвилювалася за те, як Макар відреагує на моє тіло. Чи сподобається йому мій вигляд? Він раптом поклав свою руку поверх моєї долоні, зупиняючи.

— Я хочу сам зняти твою сукню.

— Добре, — прошепотіла я, погоджуючись.

Я обернулася спиною до Макара. Його пальці торкнулися моєї спини, посилаючи іскри до кінчиків пальців. Він знімав сукню довше, аніж це можна було зробити. Його пальці досліджували кожен сантиметр моєї шкіри. Серце глухо билося в грудях і я заплющила очі. Сукня впала на підлогу, залишаючи мене стояти майже повністю оголеною. На мені не було бюстгальтера, тому я легко прикрила груди руками, хоча і стояла спиною до Макара. Я відчула його гаряче дихання біля свого вуха. Він раптом залишив вологий поцілунок на моїй щоці, а тоді опустився нижче. Його пальці ніжно гладили мій живіт, а губи осипали поцілунками шию. Я розслабилася від приємних чоловічих дотиків, а мої руки несвідомо впали вниз. Мені було так добре, що не хотілося зупинятися.

Дивні звуки з вулиці змусили мене здригнутися. Я різко розплющила очі та побачила за вікном яскраві феєрверки.

— З Новим роком, Мелісо! — сказав мені на вухо Макар.

— З Новим роком! — мовила я, усміхнувшись.

Схоже, це буде найкращий Новий рік з усіх у моєму житті. Я повернула голову до Макара і в цей момент його губи спіймали мої в палкому поцілунку. Він ніжно провів руками вверх, торкаючись пальцями моїх грудей. Я заплющила очі, відчуваючи неймовірне задоволення, що наростало з кожною секундою. Гучний стогін вирвався з моїх губ, коли несила було більше стримуватися.

— Тобі подобається? — глибоким тоном спитав Макар навпроти моїх губ.

— Так, — зізналася я хриплим від бажання голосом. — Тільки не зупиняйся. Прошу.

Він раптом підняв мене та положив у центр ліжка, нависаючи наді мною. Мені бракувало його дотиків та солодких губ, тому я сама потягнулася до нього та поцілувала у шию. Мені хотілося, щоб він бажав мене не менше, аніж я його. Губи Макара знову знайшли мої. Мені подобалося цілуватися з ним, тому я не була проти рухатися повільно. Поміж поцілунками ми знімали з одне одного решту одягу. Коли ми нарешті позбулися усіх речей, я помітила на собі уважний погляд Макара. Я чомусь почала хвилюватися, адже він, здається, вагався. Та мені не хотілося, щоб він зупиняв себе тоді, коли я найбільше жадала відчути його. Я була готовою до цього, і він точно знав це. Щось дивне промигнуло на його обличчі. Я вже відкрила рота, щоб переконати його, як він раптом сказав:

— Без зайвих слів, Мелісо.

Це було прохання... Коротке прохання мовчати та не зізнаватися йому в коханні тоді, коли мені насправді хотілося це зробити. Тільки він не сказав би мені цього навзаєм. Можливо, потім, але точно не зараз.

— Без зайвих слів, Макаре, — погодилася я.

І він зробив це. Макар знову мовчки зізнавався мені у своїх почуттях своїми дотиками та поцілунками. Я могла б образитися, але в цю мить мені хотілося просто насолоджуватися ним. Я хотіла, щоб він став моїм. І я знала точно, що він — мій, коли феєрверки були не лише за вікном, але і між нашими тілами.