Ігор Анатолійович Коляда - Богдан Хмельницький

XIX ст., Української національно-демократичної революції 1917—1921 pp. За умов, коли продовжувався наступ царизму на автономні права України, козацтво дедалі частіше згадувало не дуже тривалу, але яскраву пору «вольниці», часи без феодала і ненависної панщини, коли його ж руками творилися підвалини незалежної Української держави.

Жодний з історичних діячів давніх століть нашого народу не може зрівнятися з Богданом Хмельницьким за кількістю створених праць про нього. Важко навіть перелічити види наукових розвідок і творів художньої літератури й мистецтва, в яких описується, досліджується, змальовується, згадується його постать. Народ у своїй творчості – історичних піснях, думах, легендах, переказах, прикладному мистецтві – приділяє особливу увагу славетному козацькому гетьманові. Про нього написано романи, повісті, оповідання, поеми, драми, створено кінострічки, картини і скульптури.

Коли б хто-небудь спробував зробити карту місць, де виникали всі ці наукові, літературні та мистецькі твори про Богдана Хмельницького, то довелося б включити до неї багато країн світу. Цей загальнолюдський доробок свідчить про глобальний інтерес до нашого славного предка і визначається загальноєвропейським характером подій, у центрі яких він перебував.

Історія піднесла на своїх хвилях українського гетьмана тому, що він втілив історичні сподівання свого народу на власне державне життя. Богдан Хмельницький належав до тих типових постатей доби, що дала світу в різних країнах видатних діячів політики, науки, культури, наділених найрізноманітнішими талантами. Люди великих пристрастей і могутнього інтелекту, вони піднялися до найвищих щаблів тодішньої освіченості і виявляли себе водночас в кількох галузях і сферах людської діяльності (Ян Гус, Томас Мюнцер, Олівер Кромвель та багато інших).

В Україні така людина виявляла себе передусім у національно-визвольній боротьбі. Ця боротьба в XVI—XVII ст. набула значення найважливішої проблеми, від вирішення якої залежала доля всього народу. Постало питання: бути чи не бути українському народові? Турецько-татарські загарбники загрожували йому фізичним винищенням. Панування шляхетської Польщі загрожувало духовним знищенням. Захоплена жадобою наживи, польська шляхта прагнула колонізувати Україну, окатоличити українців. Тому злочини шляхти проти українського народу, як свідчила «Історія Русів», були страшними. Чинили різні грабіжництва, «перед очима батьків спалювали людей на жару і варили в казанах, а потім і матерів віддавали на муки і смерть». До того ж усе це поєднувалося з образою національної гідності і віри.

Таким було життя в Україні. І не міг народ терпіти наруги, піднімався на боротьбу. В Україні постійно вибухали повстання, які переростали в національно-визвольні війни. Провідником цієї боротьби з кінця XVI та у першій половині XVII ст. було козацтво.

І тому, зрозуміло, чому саме на цьому історичному діячеві, немов у фокусі, зійшлися прагнення, зусилля, інтереси всього українського суспільства XVII ст. Одночасно Богдан Хмельницький сам був породженням цієї доби. Українське життя XVI—XVII ст. виховало його саме таким, яким він став.

Література

1. Гайбонюк В. Богдан Хмельницький в українській і світовій історії. – Рівне, 1996.

2. Гетьмани України: Історичні портрети: 36. / Упоряд. журн. «Україна». – К., 1991.

3. Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. VIII, IX,X. – К., 1995—1998.

4. Дашкевич Я. Родинний клан Хмельницьких // Київська старовина. – 1995. – № 4. – С 95—101.

5. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В.А. Смолій (відпов. ред.) та ін. – К., 2006.

6. Костомаров М. Богдан Хмельницький: Історичний нарис. Для середнього і старшого шкільного віку / Серія «Гетьмани України». – К, 1992.

7. Костомаров Н. Богдан Хмельницкий. – Т. 1—3. – СПб., 1887.

8. Крип'якевич І. Богдан Хмельницький. – К., 1954.

9. Переяславська рада 1654 року (історіографія та дослідження) / Редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін. – К., 2003.

10. Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети / Редкол.: В. Смолій (відпов. ред.) та ін. – К., 1998. – Кн. 1.

11. Реєнт О., Коляда І. Усі гетьмани України. – Харків, 2007.

12. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676). – К., 2009.

13. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1999

14. Стороженко I. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII століття. – Дніпропетровськ, 1996.

15. Сушинський Б. Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців XV—XIX століть: Історичні есе. – Одеса, 1998.

16. Українське козацтво: Мала Енциклопедія. – Київ; Запоріжжя, 2002.

Примечания

1

Тут мається на увазі сторожова могила, високий насип на місці давнього поховання.

2

Кварцяне військо – наймане військо шляхетської Польщі, яке було створено в середині XVI століття.

3

Мається на увазі козацький літопис, який написаний очевидцем подій, як вважається, вихідцем із старшини Війська Запорозького.

4

Куруківська угода 1625 року – угода, укладена коронним гетьманом Станіславом Конєцпольським та козаками на чолі з кошовим отаманом Війська Запорозького Михайлом Дорошенком біля Курукового озера (неподалік сучасного Кременчука). Найважливішим наслідком цієї угоди був остаточний поділ козацтва на дві групи: реєстрових, за якими визнавалися урядом козацькі права й вольності, та нереєстрових («випищиків»), які мусили повернутися в кріпацтво.

5

Граб'янка Григорій Іванович (? – бл. 1738) – відомий козацький літописець, полковник.