Анатолій Привітний - Роботи Демонстрація сили, Анатолій Привітний

На лабораторному столі сиділа андроїд, здивовано оглядаючись на всі боки. Майкл звільнив її від механічних захоплень, залишивши на ногах лише силові компенсатори, також він зняв з неї захисний костюм, однак автоматичні кулемети на стелі тримали її в полі зору. Іноді вона поглядала на тоненькі лінії, що обплутали її ноги. На обличчі грала чарівна посмішка.

- Вона мене бачить? - звернувся я до Майкла, милуючись чарівними формами.

- Ні. Перед нею темний та силовий екрани, вони ізолюють проходження звуку та світла.

- Вона симпатична, - від дівчини не можна було відірвати очей. Сама досконалість.

- Вона краща за всіх, - Майкл трохи зам'явся, - вона навіть краща за повій. У неї інтелект на два порядки вищий, ніж у андроїдних повій. Але за це вона заплатила неможливістю трансформації. Вона така й інша бути не може.

І правильно, навіщо таку красуню ще в когось переробляти, адже вона сама досконалість. Я мимоволі порівняв її з Жанною. Порівняно з нею Жанна програвала. Але, Жанну ніколи не бачив роздягненою? Чомусь мені захотілося надолужити втрачене.

- Що в неї з мізками, - настав час переходити до справи.

- Мізки у неї в порядку, кібернетика теж, вона вже протестувала свої системи. Одне погано, - трохи подумавши, продовжив Майкл, - мені не вдалося подолати її коди доступу.

Її сутність можна лише знищити, перепрограмувати її неможливо.

- Ти хочеш сказати, Мішель, згадай старі часи, і вибивай з неї свідчення. Як завжди все найважче перекладаєш на мої, - я подивився на свої м'язами, що пузирилися, - тендітні плечі.

- Вибач Мішель, найприємніше тобі. Вона вся твоя ..., - на моніторі хитра пика Майкла розпливлася в посмішці. Та мало не забув, у неї було вмонтовано вибуховий пристрій, здатний рознести нашу дачку в порошок. Майкл знову розплився у усмішці. - Я його замінив на безпечний з тими ж зовнішніми характеристиками при тестуванні. Коли вона або вони захочуть нас підірвати, отримють сюрприз!

Що б я робив без Майкла.

Дорога іграшка для ліквідації, мене таки поважали. Найбільше я не любив, коли до мене ставилися без належної поваги.

- Знімай темний екран, я з нею поговорю. Силовий залиш. - Трохи згодом додав. І ти мені не казав, наскільки вона сильна у фізичному відношенні.

- Нормального чоловіка вона задавить за кілька секунд, з тобою ..., - Майкл дещо вивчаючи подивився на мою жилясту фігуру, - доведеться повозиться.

Тим часом бар'єр було знято.

Вона мене побачила. Жоден м'яз не здригнувся на симпатичному особі. Блакитні очі дивилися на мене оцінюючи. Хвилі телепатії заповнили приміщення, намагаючись пробитися через силовий екран. Але марно. Вона одразу ж припинила спроби. Те, що вона оголена сиділа перед чоловіком, її анітрохи не бентежило. Пауза починала затягуватись.

Я вже встиг завантажити голову зовсім іншими думками. До чого дійшла техніка. Кілька мільйонів таких андроїдів та суспільство мілутіан приречено. Не дарма все-таки галактична рада заборонила виробляти подібні моделі. Це були ідеальні вбивці, розумні винахідливі, які постійно вдосконалювалися. Маючи вбудовану телепатію, перед якою середньостатистичний житель галактики не міг встояти, вони ще й підкоряли собі людей. Повії з казино були тому прикладом.

Вона, напевно, вже прорахувала всі варіанти своєї поведінки. Якби завдання стояло на знищення, воно б уже привело вибуховий пристрій у дію. Поки що цього не сталося. Отже, спочатку потрібна інформація.

Майкл тим часом синтезував простий одяг і подав андроїду. Вона повільно одяглася, по черзі показуючи мені всі свої принади.

Все-таки у Жанни груди більші. Щось змусило мене згадати про мою йоржисту знайому. Виходить, що почуття до Жанни у мене були, тільки я сховав їх далеко вглиб себе.

- Просила я їх, щоб груди зробили більші, - натягуючи кофтинку, сказала андроїд. Вона ніби читала мої думки.

Нарешті вона одягнулася, і промениста усмішка висвітлила її обличчя.

- Схоже, Мішель, що пауза затяглася, - першою порушила мовчання андроїд.

- Оскільки ти знаєш, хто я такий, може представишся.

- Мене звуть Лілія, для друзів Лі, - її усмішка заворожувала.

- Тоді скажи мені, будь ласка, Лі, що ти робила в моїй хаті?

- Рятувала твоє життя Мішель, - ні багато, ні мало, просто й нахабно. Брехня повинна бути проста і переконлива.

Зараз вона мені розповість історію як її силою запрограмували мене прибрати, але вона в останню хвилину передумала, чи щось таке. Але вона мовчала.

- Тебе інструктували, що я допити довго не проводжу. Мені або все розповідають, або я вбиваю. - Я замовк чекаючи який ефект справлять мої слова. Але вона ніяк не зреагувала, просто сиділа на столі в тій самій позі. Я глянув на Майкла. Весь його вигляд виявляв уважність.

- Варіант провалу операції не передбачався. - Посмішка не сходила з її губ. Красива зараза. Їй навіть губи фарбувати не треба, вони завжди мають соковитого червоного кольору. Цікаво вона може змінювати колір губ. - Колір губ я міняти можу, - шорт вона все-таки читає мої думки.

- У твоїй програмі є самозбереження, - знову я продовжив розмову.