Рейчел Меддоу - Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу

на скляно-сталево-целяному будівельному пожвавленні в центрі Оклахоми, і, найголовніше, на новенькому на 19 тисяч місць стадіоні, який просто чекає на прихід професійної спортивної команди. Будь-якої спортивної команди. Комісар НБА Девід Стерн пропозицію мера вислухав і виявив тактовність. Не ткнув мера носом у менш привабливі факти. Так, Оклахома-Сіті були сорок п’ятими на телевізійному ринку, наприклад, на рівні з Гринвиллем, Південною Кароліною і Гранд-Рапідсом, штат Мічиган, і Гаррісбергом, штат Пенсільванія. Нещодавні події в місті також не дуже сприяли популярності. «Ми дозволили затаврувати себе трагедією, — визнав мер. — Якщо ви промовляли Оклахома-Сіті, наступним словом з ваших вуст було «вибух». Та в історії не було чогось такого, щоб ним похвалитися. Увесь штат Оклахома, не кажучи вже про Оклахома-Сіті, ніколи не виставляв команду в жодній з найбільших чотирьох спортивних ліг Сполучених Штатів — ні в НФЛ, ні в НБА, ні в Професійній бейсбольній лізі, ні в НХЛ. Стерн зазначив, що, напевно, Оклахомі варто почати з триколісного велосипеда, інакше кажучи, з найдрібнішої і найменш конкурентоспроможної ліги. Він сказав меру, коли проводив його зі свого нью-йоркського офіса: «У майбутньому я бачу в вас команду НХЛ».

Оклахомі зрештою усміхнулася удача, коли трагедія накрила інше місто, — тоді невтомні й руйнівні повені унаслідок урагану Катріна вимили «Нью-Орлеан Хорнетс», професійний баскетбольний клуб НБА, з їхнього домашнього стадіону. Стерн дозволив Оклахома-Сіті, допоки не відбудують стадіон у Новому Орлеані, приймати домашні матчі «Хорнетс». Виявилося, в Оклахома-Сіті «Хорнетс» збирали понад 18 тисяч вболівальників на кожну гру упродовж двох повних сезонів, що на 3,5 тисячі більше, ніж команда збирала в Новому Орлеані. Через два роки «Хорнетс» повернулися назад в Біг Ізі, і на цьому недовга співпраця Оклахома-Сіті з НБА могла б вичерпатися, якби не Обрі Макклендон і кілька його друзів. Окрилені успіхом «Хорнетс», вісім оклахомських бізнес-важковиків, влітку 2006 року зібралися й купили собі «Сієтл Суперсонікс». Обрі та його партнерам, кожен з яких отримав більш-менш пристойний прибуток з буму на сланцевий газ, ця оборудка обійшлася у понад 350 мільйонів доларів. «Такі ж гроші, як оклахомці вклали в [проєкт благоустрою середмістя], — зазначив якось Девід Холт, — було вкладено в команду з чотирьох хлопців та їхніх друзів».

Клей Беннетт, вожак групи власників, зробив те, чого керівництво НБА від нього чекало. Він озвучив схожі на щирі заяви про утримування «Суперсонікс» вдома в Сієтлі, якщо лишень виборці схвалять державне фінансування за рахунок податків на новий стадіон. («Сонікс» грали на найменшому в НБА майданчику.) Але допоки Сієтл перебував в омані, інші власники дбали, щоб говорити тільки про те, що від них очікували почути, а Обрі Макклендон у своєму ентузіазмі розпатякав в Оклахомі трохи більше правди. «Ми купили команду не для того, щоб тримати її в Сієтлі, ми сподіваємося перевести її сюди, — сказав він журналісту з Оклахоми. — Ми розуміємо, що тут, в Оклахома-Сіті, фінансово це трохи складнувато, але думаємо, що для громади це здорово, тож якщо ми зможемо вийти в нуль, будемо в захваті». Сієтл волав про брудне порушення правил гри. Беннетт мав викручуватися. Спасибі тобі, Обрі. Беннетт доводив НБА, що він та його друзі справді були сповнені рішучості докласти максимум зусиль, аби залишати команду в Сієтлі, що б ви там не прочитали десь на сторінках оклахомської міської «Джорнал рекордс». НБА оштрафував Обрі за його надмірну відвертість на 250 тисяч доларів. Він перепросив, що поліз поперед батька в пекло, не отримавши благословення своїх колег-співвласників, але слова свої назад так ніколи й не забрав. Коли пізніше, у судовій тяганині з Сієтлом, Обрі змушений був надавати пояснення під присягою, то увімкнув режим повномасштабного запудрювання мізків у стилі Тома Сойєра: «Це як говорити, що небо зелене. Знаєте, інколи кажеш щось, і сам не знаєш, навіщо таке верзеш».

Але це було сказано для годиться чи, можливо, щоб трохи зменшити виплати за кінцевим присудом. Обрі прекрасно знав, чому так вдіяв. Він говорив до оклахомців загалом і до кожного з них зокрема, натискаючи на місцеві мозолі, і це пречудово спрацювало. У той час, як виборці Сієтла заблокували будь-які спроби розщедритися, аби державним коштом утримати «Суперсонікс», виборці Оклахма-Сіті з легкістю схвалили одноцентовий місцевий податок з продажів, щоб зібрати 120 мільйонів доларів на оновлення зведеного шість років тому стадіону в центрі міста і побудову якнайновішої тренувальної бази, гідної такого таланту НБА, як Кевін Дюрант. До літа 2008 року, коли судовий процес скінчився і Сієтл отримав свої виплати, диво сталося. Оклахма-Сіті отримало свій перший клуб вищої ліги.

Обрі й інші власники вже проводили конкурс на назву команди: «Баронс», «Бізонс», «Енерджі», «Вінд», «Маршаллс» (так, «Маршаллс», через дві «лл»). Напередодні Міжнародного дня праці 2008 року, усього за кілька днів до першої передсезонної гри, команда нарешті представила свій вибір: «Тандер» (The Thunder), тобто «Грім». Квитки на ігри сезону розійшлися усього за п’ять днів, і поставленої перед нею НБА цілі зі щорічних продажів команда досягла усього за місяць. Середмістя Оклахома-Сіті палахкотіло блискавками червоними, блискавками синіми і блискавками помаранчевими13. Оклахома була готова гриміти!

Місцеві готові були впасти в стан громадянської нірвани. «Пригода з НБА, в якій ми опинилися, одна з найвеличніших подій, що мала місце в історії сучасного Оклахома-Сіті, — говорив того літа мер міста. — НБА схвалює усі зусилля, яких ми доклали для створення Золотого Віку, в який ми вступили. Ми знали, що ми вже в грі, але до приходу НБА решта частина країни могла про це не здогадуватися».

Губернатор штату також був у захваті. «Ми будемо в «СпортСентер»14, — вигукнув він, — щовечора!»

Того літа шляхи журналістів з усієї країни вели до міжнародного аеропорту імені Вілла Роджерса. Шляхи оглядачів спортивних, бізнес-оглядачів, оглядачів новин культури і навіть оглядачів, що спеціалізуються на подорожах. Пунктом призначення стало Оклахома-Сіті. «Окрилені нафтою та новою ейфорією», — йшлося у заголовку «Нью-Йорк таймс», автора якого справді не можна було звинувачувати, що він не розгледів різниці між нафтою і природним газом. Він, певно, перейнявся в музеї сучасного мистецтва скульптурою Дейла Чухілі із дутого скла заввишки у п’ятдесят п’ять футів, етимологією слова «денім» (це французька!) і виготовленими на замовлення товарами в магазині капелюхів «Шорті’с ковбой хеттері» — «єдиний капелюх, який не злетить з вашої голови від оклахомського вітру». Журналісти з далекого сходу могли й надалі писати свої матеріали в стилі «Ґрон гніву», але принаймні Оклахомі було чим нанести удар у відповідь: тут тепер