Логан Урі - Як не померти на самоті, Логан Урі

«Ви — це те, що ви вимірюєте». У колонці на цю тему для «Гарвард Бізнес Рев’ю» фахівець із поведінкової економіки Ден Аріелі написав: «Люди змінюють поведінку відповідно до вимірів, за які їм дорікають. Усе, що ви вимірюєте, спонукатиме людину покращувати власні показники за цим виміром. Те, що ви вимірюєте, те й отримаєте. Крапка». «Якщо створити систему винагород для постійних пасажирів авіакомпанії, почати підраховувати, скільки миль вони пролетіли, та переконувати клієнтів, що ця кількість має значення, — пояснив Аріелі, — вони почнуть на це реагувати. Вони бронюватимуть абсурдні рейси з найвіддаленіших аеропортів, щоб налітати якнайбільше миль». Іншими словами, ми легко піддаємося навіюванню: покажіть нам якийсь вимір, і ми вирішимо, що це важливо. Хоча люди завжди цінували певні поверхневі особливості, додатки змушують вважати їх іще важливішими, просто вимірюючи, представляючи та підкреслюючи їх.

Професор Чиказького університету Кріс Гсі виокремлює пов’язане із цим поняття оцінюваності: що простіше нам порівняти певні чесноти, то важливішими вони здаються.

Уявіть собі ситуацію (задля цього мисленнєвого експерименту припустимо, що вас цікавлять чоловіки). Я наближаюся до вас на вулиці та кажу: «Ви можете піти на побачення з одним із цих двох самотніх чоловіків. Зріст одного з них сягає метра сімдесяти шести сантиметрів, а іншого — метра сімдесяти восьми сантиметрів, але той, що нижчий, заробляє більше. З ким ви воліли б зустрітися?»

Найімовірніше, ви поволі потеліжилися б геть, розгублено намагаючись зрозуміти, чому незнайомка поставила вам таке дивне запитання. Якби ж ви вирішили затриматися, я додала б іще одне: «На скільки більше грошей на рік має заробляти нижчий чоловік, щоб здатися вам таким само привабливим, як вищий?»

Тут ви могли б ніяково засміятися та заперечити мені, що не можна назвати таку цифру. Втім, завдяки дослідженням Дена Аріелі постало очевидним, що це не так. Автор з’ясував, що насправді існує кількісне співвідношення між зростом, доходом та успіхом у додатках для знайомств. І воно чимале. Після аналізу даних популярного додатка для знайомств Аріелі виявив, що чоловік повинен заробляти щорічно на 40 000 доларів більше, щоби бути таким само бажаним, як чоловік, вищий на два з половиною сантиметри.

Так, сорок тисяч доларів.

Осягнути, чому це саме так, нам допоможе оцінюваність. У реальному житті ви можете зустріти хлопців зростом метр сімдесят шість сантиметрів і метр сімдесят вісім сантиметрів і навряд чи помітите таку різницю. (І ви, звісно, не знатимете, який їхній дохід, — якщо вони вам не схочуть про нього розповісти, хоч ви й не запитуєте, що було б дивно.) Але, як ми щойно довідалися, що точніше певну чесноту можна порівняти, то важливішою вона видається. У додатках легко порівнювати зріст. Попри те що жінки давно надають перевагу високим чоловікам, у цифровому світі ця перевага зазнає посилення. Через чітку вказівку зросту в профілях для онлайн-­знайомств нижчі чоловіки програють значно більше, ніж у реальному світі. Недарма Джонатан так зациклювався на зрості свого потенційного чоловіка!

Ви можете запитати себе, наскільки дохід жінки впливає на її привабливість. Виявляється, що ніяк не впливає. Високі заробітки не породжують у чоловіків у цьому додатку для знайомств так багато інтере­су, як у жінок. Натомість особливістю, яка найбільше хвилює чоловіків під час оцінювання привабливості, був індекс маси тіла (ІМТ), тобто чоловіки надають перевагу жінкам, ІМТ яких становить 18,5 — вага трохи менша за норму, — і не переймаються їхньою зарплатнею чи освітою. Знову ж таки, річ не в тому, що чоловіки насправді у потенційних супутницях життя насамперед цінують худорлявість — вони просто опинились у глухому куті з обмеженим набором чеснот, які можна порівняти. (Також, хай йому трясця!)

І це повертає нас до того, чому я свайпнула ліворуч Скотта в Тіндері. Усе тому, що обирала потенційних партнерів за поверхневими ознаками, представленими в додатках для знайомств, і створила собі образ ідеального партнера, якому той просто не відповідав. Як думаєте, коли б ви запитали мене, коли свайпала, якого хочу партнера, чи схарактеризувала б я: «Рудого інженера-вегана, метр сімдесят три сантиметри»? Ні, навряд чи. Я запросто могла б установити мінімальний зріст метр сімдесят шість сантиметрів і взагалі не побачила би Скотта. Проте, сходивши на побачення з більшою кількістю людей, аніж треба, я з’ясувала, що саме Скотт є тим чоловіком, який робить мене найщасливішою. (І виявилося, що він анітрохи не схожий на «давнього друга», як здавалося на тих світлинах.)

Отже, що я хочу вам сказати: додатки можуть завести нас на манівці, надто підкреслюючи те, що легко виміряти та порівняти. Вони можуть ошукати нас, змушуючи цінувати певні особливості та забувати про ті, які наука про стосунки називає значно важливішими.

Проблема №2: ми вважаємо, що знаємо, чого прагнемо, але помиляємося. Додатки сприяють тому, щоб відфільтровувати чудових потенційних партнерів.

Клієнти часто приходять до мене з довгим переліком чеснот, які воліють бачити у своєму партнерові. Це дивно, бо більшість із нас не зустрічалася з такою кількістю людей. Попри відносно невеликий досвід, особливо щодо сумісності, у тривалих стосунках, ми маємо себе за експертів у тому, що подарує нам щастя.

Це найважливіше! Підкресліть, будь ласка, наступне речення. Більшість із нас зовсім не уявляє, який партнер принесе щастя у тривалих взаєминах.

Так, нам здається, що ми знаємо, чого хочемо. Так, у нас є той довгий перелік. Але це, либонь, не ті чесноти, які притаманні людині, в яку ми закохаємося. Партнер, якого зрештою знайдемо, може бути геть не схожим на того, якого очікували. Пам’ятаєте — я не шукала інженера-вегана.

Помилятися щодо того, хто надовго зробить вас щасливими, — це не нова, зумовлена розвитком технологій проблема. Але в реальному житті ви зустрічаєтесь з усіма потенційними партнерами — високими та низькими, повними та худими, розумниками, дотепниками, інтровертами, вірянами, атеїстами — ким завгодно. Шукаючи партнера в реальному світі (у книжковому клубі, на уроках гончарства, на дні народження свого друга), ви знайомитеся з людьми, що не є представниками так званого вашого типу. І з кимось із них у вас може початися флірт, а потім і взаємини. Ви можете бути приємно здивовані тим, як помилялися, коли прагнули зустрічатися, наприклад, із людиною, вищою за вас, або з тим, кого виховували в релігійній родині.

А ось у додатках для знайомств у вас не буде змоги з’ясувати, що ви помилялися, адже тут відсіюватимете людей «не вашого типу». Колись я особисто бесідувала з людьми, які познайомилися з власним чоловіком чи дружиною в реальному житті. Я запитувала: «Якби ви побачили свого теперішнього партнера в додатку для знайомств, то свайпнули би праворуч чи ліворуч?» Багато хто відповідав мені, що взагалі його не побачив би, бо з їхніми налаштуваннями додаток його б їм не запропонував. «У мене було встановлено обмеження за віком — на рік старша за мене, а вона старша на п’ять років», — сказав один хлопець. «У мене в налаштуваннях додатка були зазначені лише чоловіки-євреї, а він вважає себе буддистом» — такою була ще одна відповідь.

Багато цифрових сервісів вимагають, щоб ви вказали певні дані про себе під час реєстрації. Наприклад, Нетфлікс запитує,