Валентин Лукіч Чемеріс - Сини змієногої богині

завоювала країни Передньої Азії. Огузи відіграли важливу роль в етногенезі туркменів, азербайджанців, турків, а також гагаузів і каракалпакців. Та й у Київській Русі під ім’ям торків залишили політичний слід, коли селилися серед русичів – згадаймо хоча б на Волині місто Торчин.(обратно) 94

При розкопках Товстої Могили за два тижні був знятий курганний насип, висота якого 8,5 м. Це 15 тисяч кубометрів землі. Щоб перевезти її, потужним КРАЗам знадобилося б здійснити три тисячі рейсів. Скіфи ж цю землю возили з річки Солоної, що за 5 км від кургану, і робилося це виключно з естетичних міркувань – щоб не зіпсувати довколишній ландшафт.

(обратно) 95

В однім з курганів знатного скіфського воїна знайшли амфору, у яку входило біля 150 літрів вина – певно, в потойбічному світі він збирався по першому розряду бенкетувати. Біля амфори й закуска – на блюдах лежали чималий окіст бика і баранячий бік. А поруч акуратно складені поліна – щоб було чим на тім світі те м’ясо на закуску зварити! (Навіть залишки часника знайшли археологи!)

(обратно) 96

1999 року Державний комітет зв’язку України порадував філателістів серією з чотирьох поштових марок «Золото скіфів», до яких увійшли: накладка гориту з Мелітопольського кургану, вепр з Хоминої Могили (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області), лосеня з кургану, що знаходився неподалік м. Ромни Сумської області, та пектораль з Товстої Могили, що її досліджував Борис Мозолевський біля м. Орджонікідзе Дніпропетровської області.

На штемпелі «Перший день» зображена змієнога богиня Апі, за Геродотом, родоначальниця скіфів. (Правда, на конверті «Перший день» частину пекторалі обрамляють… половецькі кам’яні баби, які якщо й мають до скіфів відношення, то хіба те, що колись стояли на скіфських курганах Причорномор’я, але в часі віддалені од скіфів на добрі півтори тисячі років!)

(обратно) 97

Пектораль (від лат. pectoralis – нагрудний) – дорогоцінна металева нагрудна прикраса, що її носили як ознаку влади фараони, єврейські первосвященики, римські сановники. Була відома у скіфів, носіїв давніх культур Америки.

(обратно) 98

Яхненко К. Знахідка століття // Українська культура. – 1996. – № 6.

(обратно) 99

Найкращими творами мистецтва сарматів є золоті вироби ІІ ст. до н. е. – І ст. н. е. із станиці Сєвєрської та з кургану Хохлач, прикраси ІV–VІ ст. до н. е. з могильника Суук-Су (Крим).

(обратно) 100

У ІІІ – в середині ІV ст. до н. е. зникли трипільські протоміста – внаслідок кризи, викликаної глобальними кліматичними умовами, що поступово підірвали сільську економіку трипільців.

(обратно) 101

Фалари – круглі або овальні напівсферичні бляшки – прикраси кінського спорядження.

(обратно) 102

Тиса – ліва, найбільша притока Дунаю. Тече в Закарпатській області України, в Угорщині і Югославії, частково в Румунії та Чехії. Утворюється злиттям річок Білої Тиси та Чорної Тиси на південно-східних схилах українських Карпат.

(обратно) 103

Сармати перев’язували міцним кільцевим джгутом голівки своїх дітей, від чого черепи їхні, як вони виростали, ставали видовженими, овальними – на смак сарматів, це було вельми красиво і вишукано – мати таку яйцеподібну голову. А втім, у кожної епохи, не кажучи за народи, свої уявлення про красу.

(обратно) 104

До речі, назва від скіф. пораута (ще одне скіфська уціліле слівце!) – «бурхлива вода, бурхлива річка» – так скіфи називали Прут за характер течії.

(обратно) 105

Летаргійний сон (грец. Eёthe – забуття і argia – бездіяльність) – хворобливий стан людини, що може тривати від кількох годин чи діб до кількох місяців і навіть років. І навіть десятиліть! (Відомі випадки, коли хворі перебували в летаргійному сні 15–20 і більше років!) Стан той, схожий на сон, супроводжується ослабленням усіх проявів життя. Зовні така людина видається мертвою, тільки й того, що не має ознак розкладу тіла. Як раніше в Україні казали: така