Біблія - Біблія

2-а Паралипоменон 15

1 Того часу зійшов на Азарію Одеденка Дух Божий,

2 І вийшов він на зустріч Асї й промовив до його: Слухайте мене, ти Асо й ввесь Юдо й Бенямине: Господь при вас, коли ви при йому; і коли ви шукати мете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він покине вас.

3 Багато днїв буде Ізраїль без Бога істиного і без сьвященника навчаючого, й без закону,

4 Але коли він обернеться в своїй нуждї до Господа, Бога Ізрайлевого і шукати ме його, то й він дасть їм знайти себе.

5 Того часу не буде миру нї виходячому, нї входячому, бо буде велике зворушеннє в усїх осадників у землї;

6 Народ буде воюватись із народом, і місто з містом, бо Бог приведе їх у тревогу всякими нуждами.

7 Але ви кріпітесь і нехай не слабшають руки ваші, бо за дїла ваші буде нагорода.

8 Як почув Аса цї слова й пророкування Одеденка пророка, то посьмілїшав і повикидав ідолську гидоту з усього краю Юдиного й Беняминового, й з міст, що їх забрав на горі Ефраїмовій, і поновив жертовник Господнїй, що перед притвором Господнїм.

9 І зібрав усього Юду й Бенямина та живучих із ними виселенцїв із Ефраїма і Манассії, й Симеона, бо багато Ізрайлитян попереходило до його, як побачили, що Господь, Бог його, з ним.

10 І зібрались у Ерусалим третього місяця на пятнайцятому року царювання Асиного;

11 І принесли того дня жертву Господеві з здобутку, який привели, з товару сїмсот а овець сїм тисяч;

12 І відновили завіт, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх із усього серця свого й з усієї душі своєї;

13 А кожний, хто б не став шукати Господа, Бога Ізрайлевого, повинен був умерти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка.

14 І клялись перед Господом голосно й з (радісними) викликами та при гуку труб і рогів.

15 І радїли всї Юдеї задля сієї клятьби, бо клялись із усього серця свого й з усією щиростю шукали його, а він дозволив їм знайти себе. І дав їм Господь спокій з усїх боків.

16 І Мааху, матїр свою, відставив царь Аса від царської шани за те, що вона поставила ідола в гаю. І звалив Аса її ідола і порубав на куснї й спалив в долинї Кедрон.

17 Хоч висоти не були знесені в Ізраїлї, але серце Асине було віддане Господеві поки віку його.

18 І внїс він присьвяти отця свого й що він самий присьвятив, в дом Божий, срібло, золото й посуд.

19 І не було війни до трийцять пятого року царювання Асиного.

2-а Паралипоменон 16

1 Трийцять шестого року Асиного царювання вирушив Бааса, царь Ізраїлський, на Юдею й почав утверджувати Раму, щоб нїхто нї відходив від Аси, царя Юдейського, нї приходив.

2 Тодї взяв Аса срібло та золото з скарбівень дому Господнього та дому царського, й послав до Бенадада, царя Сирийського, що жив у Дамаску, кажучи:

3 Нехай стане вмова між мною й тобою, як була між моїм отцем і твоїм отцем; оце я посилаю тобі срібла та золота: візьми та покинь твою спілку з Баасою, царем Ізраїлським, щоб він відступився від мене.

4 І послухав Бенадад царя Аси, й послав військових начальників, що були в його, проти міст Ізраїлських, і вони спустошили Йон і Дан, та Авелмаїм, і всї запаси в городах Нефталїєвих.

5 Як перечув про це Бааса, то й перестав утверджувати Раму, й залишив свою роботу.

6 А царь Аса зібрав усїх Юдеїв, і вони повивозили з Рами каміння та деревню, що вживав Бааса до утверджування, й укріпив із їх Гиву та Масфу.

7 В той час прийшов віщий Ананїй до Аси, царя Юдейського, й сказав йому: За те, що ти поклав надїю на царя Сирийського, а не на Господа, Бога твого, спаслось військо царя Сирийського від твоєї руки.

8 Чи ж не були Етіопії та Ливії в білшій силї, та з колесницями, й многочисленими їздецями? Але позаяк ти покладав надїю на Господа, то він віддав їх у руку твою,

9 Бо ж очі Господнї обіймають усю землю, щоб піддержувати тих, що їх серце цїлковито йому віддане. Ти нерозсудливо зробив тепер. За се будуть від сього часу в тебе війни.

10 І розсердився Аса на пророка, й вкинув його в тюрму, бо розгнївався за се на його; тїснив Аса в той час і многих із народу.

11 А дїї Асині, перші й останні, записані в книзї про царів Юдейських та Ізраїлських.

12 І став Аса нездужати на ноги трийцять девятого року свого царювання, а хороба його дійшла до верхнїх часток тїла; але він в своїй слабостї шукав не Господа, а лїкарів.

13 І спочив Аса з батьками своїми, й помер сорок першого року царювання.

14 І поховали його в гробовищі, що його спорудив собі в містї Давидовому; й зложили його на ліжку наповненому пахощами й усякими добірними мастями, й спалили їх для його велику силу.

2-а Паралипоменон 17

1 І став царем замість його син його Йосафат; і був він сильний супроти Ізрайлитян.

2 І поставив він військо по усїх міцних містах в Юдеї, і посадив урядників в Юдейському краю і в містах Ефремових, котрі забрав Аса, його батько.

3 І був Господь із Йосафатом, бо ходив він переднїйшими дорогами Давида, отця свого, й не шукав Баалів,

4 Але шукав Бога батька свого, й поступав по заповідях його, а не по вчинках Ізрайлитян.

5 І зміцнив Господь царство в руцї його, й давали всї Юдеї дари Йосафатові, й було в його багато добра й слави.

6 А коли серце його стало сьмілїйше на стежках Господнїх, тодї заборонив він висоти й дуброви в Юдеї.

7 І послав він третього року свого царювання князїв своїх Бенхаїла й Обадію, й Захарію, й Натанаїла та Михея, щоб навчали народ по містах Юдиних,

8 А з ними левітів: Шемаю й Нетанїю, й Зевадїю, й Азаїла,