Олексій Анатолійович Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок

– Ми родичі того мисливця…

– Сідайте, сідайте! – припрошує їх купець і подає на стіл миску з водою.

– Що це? – дивуються.

– А це вода від води, у якій заєць варився…

– Це, куме, вірменська байка, народна. Мені мій приятель Ашот розповідав, ще коли у війську служили… Та й, здається, час мені тост сказати…

Я вже встиг налити, і тому кум не згадав про мої незграбні руки.

– Отож, – Григорій, як завжди те робив, поважно встав. – Зустрілися три французи. Бургунь-коньяк-шампань. Напилися. Побили один одному мордяки. Розійшлися задоволені. Зустрілися три британці. Віскі-тонік-джин. Напилися. Побили один одному мордяки. Розійшлися задоволені. Зустрілися три українці. Горілка-пиво-портвейн. Напилися. Побили один одному мордяки. Розійшлися щасливі. Зустрілися три араби. Розстріляли автобус… Підірвали універмаг… Захопили літак… Давайте вип'ємо за те, щоб у всьому світі відмінили сухий закон, який робить з чоловіка звіра! І потекла далі перехресна розмова…

Іде Микита на риболовлю. На містку стоїть Василько. Їсть хліб і дивиться у воду.

– Що робиш, хлопче?

– Їм хліб з рибою.

– А де ж риба?

– Та… у воді.

Сидить у барлозі батько ведмідь, курить люльку, дивиться телевізор – відпочиває. Біля нього грається маленький син.

– Тату, тату, давай пограємося у полювання на ведмедів!

– Синку, дай мені спокій. Ми вже гралися.

– Я ще хочу!

– Я вже втомився.

– Тату, ну останній разочок!

– Добре вже.

Тато ведмідь підходить до великої скрині, дістає звідти два людських черепи, одягає їх на лапи і басом рикає:

– Петровичу! А тут є ведмеді?

Син тоненько рикає у відповідь:

– Та які тут у біса ведмеді, Івановичу…

Сидять дві бабці. Одна майже сліпа, друга напівглуха. Перша розказує:

– Приніс зять рибу. Наловив називається! Коропи – отакі (показує долоню), а карасики – отакусінькі (показує палець)!

– Головне в мужчинах, щоб чоловік був хороший, – каже друга.

Приходить дід вісімдесяти років до лікаря. Той оглянув його і каже:

– У вас все прекрасно. Молодця! Для вашого віку – можна позаздрити.

– Це що, – каже дід, – он у мене жінка – вісімнадцять років, і ми з нею чекаємо дитинку. Що ви на це скажете?

Лікар хитро усміхнувся:

– А ви знаєте історію про мисливця, який пішов на ведмедя і замість рушниці взяв парасолю? От заходить той мисливець у ліс, а назустріч – ведмідь. Мисливець не розгубився, направив парасолю, натиснув кнопку і… ведмідь гепнувся як підкошений!

– Лікарю! Так не буває! Мабуть, хтось інший у той момент вистрілив…

– Так і я ж про те…

Повертається рибалка без улову. Стоїть на зупинці, чекає трамвай. Настрій кепський. Підходить до нього перехожий, довго придивляється, роздивляється вудку, потім запитує:

– На риболовлі був?

– Ну, був…

– Карась є?

Рибалка спересердя:

– Не знаю, не питав!

– А ти вудочкою сома ловив?

Жилка на вудці тоненька. Рибалка:

– Цією?

– Ну.

– Ловив… Правда, довелось відпустити.

– Чому?

– Тому, що один вус довшим виявився!

Зібрались мисливці, розповідають про свої «подвиги». Звичайно ж, під горілочку. Дійшла черга до Опанаса:

– Іду я, бачу – кабан. Я – бах! Він – беркиць! Ну, відрізав задню ногу, на плече поклав…

Випили. Закусили.

– Іду далі – лось. Я – бах! Він – беркиць! Відрізав ногу, на друге плече поклав…

Випили. Закусили.

– Так… Що там я казав?

– Ну, у тебе ноги на плечах…

– А!… Тут я їй показав, що таке мисливець!

Заходить в автобус чоловік з вудкою і рюкзаком. На наступній зупинці в салон заходять двоє чоловіків, підходять до нього:

– Клює добре, га? Нерест все ж! – починає один.

– Який там кльов, нерест давно закінчився! – заперечує другий.

– А я тобі кажу – нерест! – наполягає перший.

– А я тебі кажу – закінчився нерест! – не здається другий, і