Марк Сідоній Фалкс - Звільни свого внутрішнього римлянина

• Грецькі полководці наказували своїм солдатам зустрічати військо супротивника мовчки, коли воно йшло у наступ із криком, і голосно кричати, йдучи в контратаку, якщо ворог наближався до греків мовчки. Тож і розумна жінка тихо перечекає, доки чоловік буянитиме, але постарається підняти йому настрій, коли він має сумний і мовчазний вигляд.

• Як бджілка, дружина має збирати мед із усіх тих знань, якими її наділяє чоловік. Якщо він однозначно дав зрозуміти, що марнотратству не місце на його половині будинку, то й на жіночій половині не повинно з’являтися золотих кубків, картин, прикрас для мула та інших коштовних дрібничок. Дружині ніколи не зашкодить повторення постулату: «Чоловіче, ти є моїм учителем і проводирем». Якщо чоловік вчить свою дружину геометрії, їй у цей час має бути соромно думати про всілякі дурниці на кшталт танців; якщо він навчає її філософії — вона обов’язково сміятиметься з тих, хто вірить у здатність відьом поцупити з неба місяць; а якщо чоловік допомагає своїй дружині оволодіти знаннями з астрономії, вона вже ніколи не боятиметься ніяких затемнень.

Якщо й існує золоте правило для дружин, то воно полягає в тому, що жінці належить коритися. Як каже Артемідор, мій тлумач снів, якщо чоловікові приснився секс із дружиною, під час якого вона віддається йому з охотою, покірливо і без вагань, це означає, що чоловікові таланитиме в усіх його справах. Дружина мусить поводитися зі своїм чоловіком як служниця з господарем, хоча, звичайно, він має поводитися з нею краще, ніж із рабинею.

Жахливо бачити чоловіка, який втратив хорошу дружину. Нещодавно одного нашого товариша, Макріна, спіткало страшенне горе: у нього померла дружина — жінка, видатні чесноти якої не зітруться з його пам’яті, хай би скільки минуло часу. Він прожив із нею тридцять дев’ять років у нічим не порушуваній гармонії. Як шанобливо вона з ним поводилася! Як поєднувала у своєму характері все, що тільки може бути найкращого в жінці! Єдиною втіхою для бідного Макріна було те, що він насолоджувався їхнім спільним життям аж стільки років. Вона була такою великодушною й терплячою, що, навіть знаючи про статеві стосунки чоловіка з однією молодою рабинею, робила вигляд, начебто нічого не помічає. Вона розуміла, що не варто докоряти своєму хранителеві та захисникові через такі дрібниці, адже віддана дружина мусить виявляти терплячість до такого видатного чоловіка, яким був Макрін. Та й до тієї дівчини-рабині вона ніколи не виявляла ворожості — навпаки, навіть подарувала їй свободу та віддала заміж за одного зі своїх вільновідпущеників.

Головним обов’язком дружини є народити чоловікові сина. Тому ви маєте розумітися на тому, як її запліднити. Подібно до того, як укинуте в землю насіння сходить не в будь-яку пору року, так і вивергнуте вами під час статевого акту сім’я не завжди дає плід. Аби одержати потрібний результат, необхідно потурбуватися про те, щоб заняття сексом припало на кінець менструації дружини, коли у ній прокинеться бажання статевої близькості. Важливо, щоб у цей момент ви не хотіли їсти, але й не мали відчуття перенасиченості, щоб ваше тіло не було обважнілим від надлишку їжі чи питва. Якщо ви хочете їсти, то краще спочатку злегка вдовольніть свій голод, а вже потім займайтеся сексом.

Якщо ваша дружина завагітніла, майте на увазі, що завжди існує ризик викидня. Він стався одного разу в моєї дружини незабаром після весілля. Вона була молодою і навіть не зрозуміла, що носить під серцем дитину, через те й не вживала ніяких застережних заходів, необхідних для вагітної жінки. Якщо вагітність пройшла нормально і вже наближаються пологи, убезпечте себе від неприємностей, звернувшись до послуг професійної повитухи. Нехай пупорізка буде обізнаною та досвідченою, спокійною та незворушною у критичних ситуаціях, а також уміє чітко пояснити, що і для чого вона робить. Вона мусить знати, як втішити і заспокоїти породіллю. Нехай буде непитущою, бо її допомога може знадобитись у будь-який момент. Нехай буде неговіркою, бо їй відкривається багато таємниць. І в жодному разі не забобонною, щоб ніякі знамення або простонародні марновірства не примусили її знехтувати використанням необхідних засобів.

Про дітонародження написано стільки нісенітниць! Нещодавно я натрапив на дуже смішну книжку, у якій описувалось, як вагітніють на Місяці. У ній говорилося, що немовлят там виношують не жінки, а чоловіки. Власне кажучи, там писалося, що на Місяці чоловіки одружуються з чоловіками, а слова «жінка» ніхто навіть і не знає. Юнаки, котрим іще не виповнилося двадцять п’ять років, виконують роль дружини, а досягнувши цього віку, перетворюються на чоловіків. Через відсутність матки вони виношують дітей у литці. Після зачаття литка починає рости. У належний день ногу розрізають, розкривають і дістають звідти дитину, причому завжди мертву. Щоб оживити немовля, його залишають під вітерцем із відкритим ротом. Але наведений спосіб не є єдиним шляхом появи на світ нових людей. На Місяці ще є чоловіки, яких називають деревогоцами; вони з’являються на світ так. У дорослого деревогоца відрізають праве яєчко й закопують у землю. Із нього виростає величезне дерево з людської плоті, схоже на гігантський прутень, тільки з гілками та листям, яке потім дає плоди, за розміром подібні до гарбузів. Коли ті плоди достигають, їх ретельно збирають, і потім із них виходять на світ нові чоловіки. У тій книжці також розповідалося, що місячні жителі мають штучні частини тіла зі слонової кістки, а якщо чоловік є дуже бідним, то з простого дерева. І саме ті штучні частини тіла використовуються для статевих зносин. Ось таке сміховинне оповідання — хочете вірте, хочете ні.

Щоб завести дитину, зовсім не обов’язково її народжувати. Іще до того, як моїй дружині вдалося завагітніти, я купив дитину в жінки, котра більше не мала засобів для утримання дочки й запропонувала її мені. Немовля мало здоровий вигляд, і я потурбувався про те, щоб його мати підписала договір, у якому відмовлялася від будь-яких претензій щодо своєї дитини в майбутньому, якщо тільки не відшкодує мені всіх витрат на її утримання та виховання. Проте невдовзі моя дружина завагітніла, і ми більше не потребували тієї дівчинки, тож я віддав її одній із рабинь, аби та виховала її як власну дочку. Так воно й було, доки дитина не померла від лихоманки, не досягнувши й дев’ятирічного віку. Добре, що моя дружина не встигла прикипіти душею до дівчинки й, отже, не була надто засмучена через смерть тієї дитини.

Ясна річ, ви не захочете залишати кожне