Зигмунд Фрейд - Вступ до психоаналізу

тим, що, попри наші авторитетні запевнення, вона не переконана в необхідності вільних асоціацій, а потім, певне, намислимо прихилити її до наших поглядів, даватимемо їй читати теоретичні праці й посилатимемо на лекції, тож завдяки цьому людина неминуче поділить наші уявлення про важливість вільних асоціацій. Але від таких хибних заходів нас може утримати спостереження, що й у нас самих, дарма що ми цілком певні своїх переконань, зринають ті самі критичні заперечення проти певних асоціацій, і тільки після їхнього виникнення — так би мовити, вже в другій інстанції — ми спромагаємось подолати їх.

Замість обурюватись неслухняністю сновидців, можна так скористатися цим досвідом, щоб дізнатись із нього щось нове, щось тим важливіше, що менше ми готові сприйняти його. Ми усвідомлюємо, що тлумачення сновидь відбувається всупереч опорові, який перешкоджає цьому процесові і виявляється в згаданих критичних заувагах. Цей опір не залежить від теоретичних переконань сновидця. Ба, можна навчитися ще більшого. З досвіду ми висновуємо, що ті критичні зауваження ніколи не бувають слушними. Навпаки, виявляється, що всі ті асоціації, які людина прагне таким чином згнітити, без жодного винятку найважливіші і найвирішальніші для розкриття неусвідомленого. Отже, коли асоціацію супроводитиме одне з таких заперечень, це правитиме нам за певну вказівку.

Цей опір — щось цілковито нове, феномен, який ми відкрили, спираючись на наші гіпотези, хоча про опір у них і не згадано. Цей новий чинник, із яким надалі слід рахуватися, аж ніяк не став для нас приємною несподіванкою. Ми вже здогадувалися, що він нітрохи не полегшить нам роботи, а може, навіть спонукає взагалі відмовитись від усіх наших зусиль навколо сновиддя, а тут іще такі труднощі замість гладенької техніки! Але, з другого боку, саме ці труднощі можуть причарувати нас і переконати, що вся наша робота варта заходу. Ми щоразу постаємо перед опором, коли від замінника, визначеного елементом сновиддя, намагаємось дійти до потаємних, неусвідомлених думок цього сновиддя. Тому можна виснувати, що позаду замінника ховається, певне, щось дуже важливе, бо інакше навіщо всі ті труднощі, які не дають розкрити потаємного? Коли дитина не розтискає кулачка й не показує, що у неї в руці, то, мабуть, там щось недозволене, те, чого їй не можна брати до рук.

Тільки-но ввівши в наш предмет динамічне уявлення про опір, слід зважити ще й на те, що цей чинник має різні кількісні вияви. Опір може бути великим або малим, і ми вже підготовані до того, що ця різниця може проступити й під час нашої роботи. Проте, гадаю, наш досвід стане ще багатшим — і знову-таки внаслідок тлумачення сновидь. В одних випадках нам потрібна лише одна або декілька асоціацій, щоб дібратися від елемента сновиддя до його неусвідомлених думок, в інших випадках потрібно тягти довгу низку асоціацій і відкидати численні критичні заперечення.

Можна заявити, що ці відмінності зумовлені мінливою силою опору, і, цілком імовірно, ми матимемо слушність. Коли опір малий, замінник відходить від неусвідомленого не дуже далеко; великий опір призводить до чималого перекручення неусвідомлених думок, і тому шлях від замінника до неусвідомленого довгий.

А тепер, мабуть, настала пора розглянути певне сновиддя і, застосувавши до нього нашу техніку, побачити, чи підтвердяться наші сподівання, пов’язані з нею. Гаразд, а яке ж сновиддя слід обрати? Ви навіть не здогадуєтесь, як важко мені вибрати, а я своєю чергою неспроможний пояснити вам, у чому полягають ці труднощі. Адже очевидно, що мають бути сновиддя, які зазнали загалом невеликих перекручень, тож, здавалося б, найкраще починати саме з них. Але які сновиддя найменш перекручені? Може, зрозумілі й не плутані, два приклади яких я вам уже подавав? Але, вчинивши так, ми б дуже помилилися. Дослідження доводять, що саме ці сновиддя зазнають надзвичайно високого ступеня перекручень. А коли я, не ставлячи жодних попередніх умов, виберу якийсь сон, ви, певне, страшенно розчаруєтесь. Може статися, що ми зареєструємо чи відзначимо таку кількість асоціацій до окремих елементів сновиддя, що ніколи не дійдемо краю у своїй роботі. Якщо записати сновиддя, а поряд — усі пов’язані з ним асоціації, цілком може виявитись, що вони займуть місця в кількадесят разів більше, ніж сам текст сновиддя. Тому видається доцільним дібрати для аналізу кілька коротких сновидь, кожне з яких принаймні навіває нам якусь думку або підтверджує наш здогад. Отже, слід виходити на цей шлях, поки досвід згодом підкаже, де насправді треба шукати найменш перекручених сновидь.

Проте я знаю ще один засіб полегшити нашу роботу, і він, крім того, лежить у нас на дорозі. Замість братися до тлумачення цілих сновидь, обмежмося поодинокими елементами сновидь і на низці прикладів погляньмо, як, застосувавши нашу техніку, можна пояснити їх.

а) Одна дама розповідала, що в дитинстві їй часто снилось, як любий Боженька мав у себе на голові високого гостроверхого паперового капелюха. Як це можна було б зрозуміти без допомоги самої сновидиці? Її слова видаються безглуздям, але безглуздість зникає, коли дама далі розказує, що в дитинстві їй на голову одягали такого капелюха, коли вона сідала до столу, бо капелюх не дозволяв їй зазирати в тарілки її братів і сестер, щоб побачити, чи не поклали котромусь із них більше, ніж їй. Тобто капелюх мав правити їй за шори. Отже, ми вже маємо певну історичну інформацію і здобули її без великих труднощів. Тлумачення цього елемента, а заразом і всього короткого сновиддя відбувається легко з допомогою дальших асоціацій сновидиці. «Оскільки мені казали, що всевидющий Господь знає все, — пояснювала вона, — сновиддя може лише означати, що я, як і Бог, теж усе знала і все бачила, навіть коли мені намагалися перешкодити в цьому». Цей приклад, мабуть, занадто простий.

б) Одна скептична пацієнтка бачила довгий сон, якісь люди розповідали їй про мою книжку «Дотепність» і дуже її вихваляли. Далі щось говорили про якийсь «канал», може, про іншу книжку, в якій ішлося про канал, або про щось, пов’язане з каналом... вона не знає... все дуже туманне.

Тепер ви, звісно, схильні припустити, що елемент «канал» не даватиметься тлумаченню, бо й сам по собі дуже невизначений. Щодо сподіваних труднощів ви маєте слушність, але ті труднощі полягають не в тому, що є невизначеність; невизначеність спричинена чимсь іншим — тим самим, що перешкоджає й самому тлумаченню. Сновидиця не має ніяких асоціацій до слова «канал», я, звісно, теж не знаю, що тут можна сказати. Трохи згодом, а точніше, другого дня, вона сповістила асоціацію, яка спала їй на гадку і, можливо, пов’язана з тим усім. На борту корабля, що йшов із Дувра в Кале, відомий письменник розмовляв з одним англійцем, який, розповідаючи про щось, процитував йому такі слова: «Du sublime au ridicule il n’y a qu’un pas»[18]

Письменник погодився: «Oui, le Pas de Calais», прагнучи тим сказати, що, на його думку, Франція велична, а Англія сміховинна. Але ж Pas de Calais — це Англійський канал, власне, протока Ла-Манш. Спитаєте, чи пов’язана якось ця асоціація зі сновиддям? Як на мене, так, вона й справді пояснює загадковий елемент сновиддя. Або, може, ви сумніваєтесь, що цей дотеп як неусвідомлене елемента «канал» існував уже до сновиддя, і припускаєте, ніби він вигаданий