Yana Letta - Коли хмари пахнуть борщем, Yana Letta
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У селі Нивки всі знали Ярославу. Висока, моторна, з довгою косою й чобітьми, які вона фарбувала лаком для нігтів — «бо воно ж блищить, а що ще треба». Її мама мала три корови, баба — ще дві, і кожного ранку у дворі Ярослави звучала справжня доїльна симфонія.
— Усе життя — між відром і бидлом, — зітхала вона. — Але ж і Wi-Fi ловить!
Бо село хоч і на краю цивілізації, але вишка стояла — он, за кущами, біля ферми. І саме це одного ранку змінило все.
Якось, сидячи біля корови на ім’я Зірка, Ярослава знічев’я зробила селфі: вона, Зірка, і повне відро молока.
— Та хай буде, — пробурмотіла і запостила в Instagram з підписом:
“#ранок #молоко #яідійка”
І лягла спати.
Прокинулась — 200 лайків.
— Що за...?!
Писали містяки, блогери, якісь незнайомі люди:
«Це реальне молоко?»
«Ви справді на фермі?»
«Чи можна замовити?»
«Ви така стильна!»
І тоді Ярослава зрозуміла: інтернет — то сила. А молоко — валюта.
Вона зробила окремий акаунт:
@moloko_silky
Запости, сторіз, фільтри: вона фотографувала Зірку з різних ракурсів, писала про темперамент корови (м’який, але впертий), робила огляди на нові відра, і навіть один TikTok — де під музику дійка стукає в ритм "Калуша".
Перші замовлення були з райцентру.
— Та ви привозите?
— Та я надсилаю! — відповіла Ярослава. — У термоупаковці, з наклейкою і добрим словом.
— І кур’єром?
— Поки баба возить маршруткою, але це тимчасово.
Село було в шоці.
— Шо воно робить, га? — питала тітка Оля.
— Та вона якесь «онлайно» розвела, — відповідала сусідка. — По телефонах продає молоко!
— То як же то пити?
— Та, певно, через екран!
Але коли до Ярослави приїхала телевізійна знімальна група з сюжетом «Село проти урбанізму», і вона у прямому ефірі казала:
— «Я не просто дійка. Я — бренд. І Зірка — теж»,
— тоді всі зрозуміли: щось вона таки вміє.
Зараз у Ярослави — 10 000 підписників, сторінка на Etsy, свій логотип (корова з короною), і навіть лінійка натуральних молочних бомб для ванни. А Зірка має власний хештег: #зіркадоїться
І хоча баба досі свариться, мовляв, «сиди краще на грядках», Ярослава відповідає:
— Бабцю, грядки — то база. А онлайн — то майбутнє. Я їх поєднала. І тепер п’ють наше молоко навіть у Києві.
І сміється.
Бо коли твоє молоко в сторіс — ти вже не просто доїш. Ти — доїш і заробляєш.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли хмари пахнуть борщем, Yana Letta», після закриття браузера.
