Маринка Черемних - Пароль підібраний- ти мій!, Маринка Черемних

Епілог

Вадим

Пройшло 3 місяці

Ми сиділи на весіллі Лізи та Руслана поряд з нашими маленькими бешкетницями- Яною та Євою. Олексій та Єва переїхали жити недалеко від нашого з Алісою будинку, те ж саме зробили Ліза з Русланом. Часто, ми всі збираємося разом та душевно розмовляємо про все на світі. А також, кожні вихідні вибираємося на природу за місто.

Аліса сьогодні була одягнена у білу сукню майже до середини бедра з червоним поясом на талії, на ніжках красувалися босоніжки в тон, злегка підкручене волосся та гарний, не вульгарний, макіяж. Я ж надав перевагу чорному костюму та білій сорочці і чорним туфлям.

Для мене сьогодні важливий день, так само як і для моїх друзів. Скоріше б вже ми зайшли у ресторан та наречена кидала букетик, а Рус підв'язку нареченої. Бог почув мої молитви і ми вже пішли до ресторану.

Батьки наречених виголосили свої промови, ми також це зробили. Потім почали вручати їм подарунки. Від нас з Алісою та Олексієм ми подарували весільну подорож до Італії

- Ви точно здуріли!- закричала Ліза та обійняла нас всіх.- Дякуємо вам велике!

- Русланові вже потрібно відпочивати у 32, а не бігати за злочинцями- підколов я друга. Їхня різниця у віці з Лізою 8 років

- Та немає за що. Відпочиньте гарно та приїдьте з сюрпризом- підморгнула їм Аліса та натякнула на появу третього у їхньому житті. Ми сиділи біля наречених, адже були їхніми дружками. Мишка від мене так далеко. І я не можу її обійняти, провести руками по її стегнах, талії, поцілувати у такі рідні та солодкі вуста. Руслан вже кинув підв'язку нареченої і я відразу ж її спіймав.

- Ну що ж, дорогі наші друзі, а зараз я попрошу зібратися всіх незаміжніх дівчат у середині залу та ловити букет нареченої!- весело закричав у мікрофон тамада. Аліса допомогла Лізі з сукнею і сама пішла на середину залу. Я ж скористався моментом та пішов до іншого кутка та взяв завчасно привезений сюди великий букет гортензій та троянд.

З карману штанів витягнув велюрову червону коробочку та стискав у руці. Все моє тіло тремтіло у передчутті мого найбільш відповідального дня. Ліза на рахунок три вдала, що кинула букет, а сама розвернулася та повільним кроком підійшла до Аліси. Вручила їй букет та обійняла. Легенько повальсувала з нею та обернула до мене. Я ж вже стояв на одному коліні з відкритою коробочкою, в якій було золоте колечко з невеликим діамантом посерединці, а в іншій спітнівшою долонею стискав букет. Ведучий підніс мікрофон до мого рота:

- Мишко, ти найкраще, що сталося зі мною в житті. І зараз я хочу, щоб ти стала моєю навіки вічні. Мишко, ти вийдеш за мене заміж? Розділиш зі мною решту свого життя?- її щоки були всі в сльозах. В залі стояла мертва тиша, всі присутні в залі очікували на її відповідь

- Так- тихо відповіла вона, а тоді голосніше з широкою посмішкою на обличчі додала:- Так, так, так- я взяв її тремтячу ручку в свою, одягнув каблучку, вручив букет та з усією ніжністю, на яку я тільки був здатний, поцілував її. Великими пальцями стер сльози та поцілував ще раз

-Я так тебе кохаю, мишко

- Я тебе сильніше, котику- прошепотіла мені на вушко. Після цього почалися танці. Я сидів говорив з Русланом, в якого вже ноги гуділи від танців, а Аліса активно вела розмову з Лізою. Наші погляди зустрілися. Аліса повільно встала з-за столу, поцілувала Лізу, обійняла Руслана та пішла в напрямку... здається, вбиральні. Друг простежив за моїм поглядом, пригорнув до себе дружину та промовив:

- Там є запасний вихід. Ідіть, проведіть час разом! За малих не хвилюйтеся, ми доглянемо за ними- я потиснув йому руку, поплескав по плечі, обійняв Лізу, привітав ще раз з весіллям та помчав у напрямку вбиральні. Коридор був майже темним. Очі дуже швидко звикли до темряви. І майже на середині коридору я побачив, що зачинилися двері. Поспішив до них. Відкрив, зайшов та замкнув на ключ. Ледь помітне світло горіло в цьому приміщенні.

Аліса стояла біля раковини, на яку сперлася спиною. Я підійшов впритул, впер руки біля її боків та нахилився до її вуст. Ручки дівчини розстібнули мій піджак та пірнули на груди. В цей час моє серце шалено стукало. Аліска промовила:

- Вона так стукає, тільки поряд зі мною, так?

- Так

- Я така щаслива, що словами не передати. Ти такий романтик, коханий- притиснув її до свого тіла та вдихнув запах на шиї малої

- Я зроблю тебе найщасливішою жінкою на цьому білому світі. Ти- моя нагорода, мій стимул, ти завжди мене надихаєш, завжди підтримуєш. Я кохаю тебе!- легенько торкнувся її вуст 

- Їдемо додому?- хитро посміхнулася

- Можемо зробити це тут- і почав підіймати краї її сукні. Перехопила мої руки та потягнула до дверей:

- Ну ні. Такого точно тут не буде, я хочу вдома, на нашому ліжку- і ми вже майже доїхали до нашого будинку. Весь шлях додому я тримав руку на її гарячому стегні. Вже заїхав на територію будинку. Відкрив двері дівчині та потягнув до будинку під її сміх. Замкнув вхідні двері, притиснув до них та припав до малинових вуст. Відчув, що дівчина розстібнула мою сорочку. Спочатку скинула піджак, а за ним впала і моя сорочка. Я знайшов бокову блискавку на її білій сукні та потягнув до низу. Розірвав поцілунок та промовив:

- Ти ненаситна, так швидко мене роздягнула- спустив з плечей її сукню та завмер.- Твою ж...- на ній був білий комплект. Наскрізь просвічувався... Взяла мене за руку та потягнула до сходів

- Гарний?

- Знущаєшся? Ти така сексуальна в ньому, просто не передати словами- підхопив її під стегна та притиснув до себе. Пішов до спальні та насолоджувався нею сповна. Наші тіла були гарячими та запальними. Я осипав її тіло своїми ніжними та палкими поцілунками, не міг відірватися.

Після інтиму ми лежали та дивилися один на одного. Наші пальці були переплетені. Я провів рукою по її шовковистому волоссі та від усієї душі промовив:

- Ти- моя найгарніша та найсильніша дівчинка, яка знайшла у собі сили мені пробачити та впустити у своє серце знову. Я вдячний Богу, що доля подарувала мені ще один шанс, який я використав та залишився щасливим та коханим на все своє життя. Я кохаю тебе і огорну тебе своїм теплом на все життя!- поцілував у вуста

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍