Яна Паувел - Тріумвірат. Дитя вогню, Яна Паувел

Перш за все, увійшовши в квартиру, Саша глибоко вдихнув. Всередині намішалося багато запахів. Йому знадобився час, щоб відсортувати їх. Діма і його дід, двоє чистокровних людей. Мабуть, майстри, що встановлювали нові замки. Його власний запах, густий і насичений. Ледь відчутний запах Влади. Запах викладача він впізнав одразу і мимоволі загарчав. Йому довелося нагадати собі, що тим хто налякав тоді Владу був не він.

Були і ще два запахи. Один належав вампіру, а інший… Інший змусив дрібні волоски на його шкірі стати дибом.  

Напівкровка, цей запах неможливо було сплутати ні з чим. До густого вампірського запаху домішувався вовчий. Саша мимоволі поморщився. Вовки завжди викликали в ньому інстинктивну відразу. Це було закладено в його генах, і він не міг це контролювати.

Що важливіше, вампіри ніколи не співпрацюють з напівкровними. Якщо, звісно не хочуть померти. Отже, вони не могли прийти сюди разом.

Тепер він ще більше хвилювався за Владу. Він простежив кожен запах. І зрештою, в його голові вибудувалася приблизна картина того, що тут трапилося.

Не складно було зрозуміти, хто відповідальний за погром. Але безлад хвилював його зараз найменше. Якщо тим, кого бачила Влада тоді у вікні, був напівкровка, вона може бути зараз у серйозній небезпеці.

Торкнувшись пальцями розтертої краплі на підлозі, Саша хмикнув. Хтось збирав зразки крові напівкровки.

Підвівшись, хлопець зиркнув на годинник і невдоволено скривився. Це зайняло значно менше часу ніж він очікував.

Може поїсти? Шлунок голосно завив, і Саша роздратовано погладив рукою живіт. Сніданок точно не завадить. На щастя холодильник все ще був цілим.

Щоб це зайняло більше часу, Саша вирішив приготувати собі повноцінний обід. Але навіть коли він завершив трапезу і помив посуд для поїздки в університет все ще було надто рано. Щоб хоч чимось зайняти себе, він почав прибирати.

Але хвилювання нікуди не зникало. Навпаки, з кожною хвилиною очікування його тривога зростала. Так і не закінчивши прибирання, хлопець кинув пилосос і попрямував до виходу.

Він почекає на вампіра біля воріт. Перехопить його, перш ніж той ступить на територію університету. Так у нього буде більше можливостей. Він все ще не був впевнений у своїх фізичних здібностях. Він навіть не знав, скільки вампіру років. Єдина його перевага перед ним – магія.

Але вампір не прийшов. Саша більше двох годин просидів в автомобілі, чекаючи на його появу. Він був певен, що не бачив, як той заходив, і все ж вирішив переконатися. Але на кафедрі йому сказали, що Вітольд Вікторович взяв лікарняний.

Вампір і лікарняний? Він посміявся б, якби йому це сказали раніше. Але зараз відчув тільки жах. Це не віщувало нічого доброго.

Йому все ж довелося скористатися силою. Жіночка у відділі кадрів навідріз відмовилася давати йому адресу Орленка. Але варто було піймати її погляд, і усе в мить змінилося.

Мабуть, з його боку було не надто розумно навідуватися в гості до вампірів. Він прекрасно розумів, що Орленко буде там не один. І все ж…

Поїздка зайняла двадцять хвилин. Він зупинився перед ворітьми і заглушив двигун. Вампіри уже мали помітити його наближення.

Глибоко вдихнувши і, потерши долонею центр грудей, Саша відчинив дверцята автомобіля і вийшов на вулицю. Він міг запросто розбити ворота, міг навіть оминути їх, перемістившись одразу всередину будинку. Але вирішив проявити ввічливість.

— Ем.. Привіт, — ввічливо мовив він, щойно на екрані домофона з’явилося молоде дівчаче обличчя. — Я приїхав, щоб зустрітися з вашим князем, — дівчина зникла і на екрані висвітилося уже знайоме йому обличчя. — Зустрічний візит, так би мовити, — зустрівшись поглядом з викладачем додав він.

****

Наближення автомобіля почули усі. Вони якраз були зайняті плануванням. Було ще декілька місць, які треба було перевірити: дитячий будинок, в якому зростав гібрид і садовий будинок Виговських за містом. Але майже всі погоджувалися із тим, що в будиночок у лісі слід завітати в першу чергу.

А, оскільки, беззбройними вони туди не поткнуться, висуватися в день не найкраща ідея.

Було і ще дещо, що їх усіх хвилювало – тіло. Ві був певен, що до темноти гібрид не  наважиться покинути своє лігво. Непомітно розмістити тіло мертвої дівчини майже в центрі міста складно і в нічний час. А ще ж треба не потрапити на очі правоохоронцям, яких помітно збурили останні події.

Вони якраз сперечалися щодо цього. Дейн пропонував розділитися. Не було гарантій, що гібрид переховується в одному із згаданих місць. Тож він пропонував піймати його, коли він позбуватиметься тіла.

Але цю ідею не підтримував майже ніхто. Адже, вони не знали напевне, що гібрид робитиме з мертвою дівчиною. Це було тільки припущення – що він захоче виставити її на показ. Та й не знали вони де саме це станеться.

Петер зміг дістати для них відео з камер спостереження вздовж дороги, яка вела в ліс, але це не надто сильно допомогло. Чотири автомобілі їхали в тому напрямку, і остання камера стояла перед перехрестям. Тож вони не могли бути певні чи було серед них авто гібрида.

Коли з вулиці почувся гул двигуна, усі вони одночасно завмерли.