Невідомий Автор - Біблія, Невідомий Автор

І всі дивувалися.

64 І тієї миті вуста та язик розв'язалися йому, і він став розмовляти, благословляючи Бога!

65 І страх огорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

66 А всі, що почули, берегли в серці своєму та казали: Ким то буде дитина ця?... І Господня рука була з нею.

67 Його ж батько Захарія наповнився духом святим, та й став пророкувати кажучи:

68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд свій!

69 Він ріг порятунку підніс нам у оселі Давида, свого слуги,

70 як був заповів відвіку вустами святих пророків своїх,

71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 що вчинить він милість нашим батькам, і згадає свою святий заповіт,

73 що дотримається тієї присяги, якою він присягав Авраамові, батькові нашому,

74 щоб ми, визволившись з руки ворогів, служили безстрашно йому

75 у святості й праведності перед ним по всі дні життя нашого.

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу йому приготувати,

77 щоб народу його повідомити, що порятунок у пробаченні їхніх гріхів,

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним світанок з висоти нас відвідав,

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

80 А дитина росла, і міцніла в дусі, і перебувала в пустелі до дня своєї появи перед Ізраїлем.

Вiд Луки 2

1 І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

2 Це був перший перепис тоді, коли владу над Сірією мав Квіріній.

3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 Пішов теж і Йосип з галілейського міста Назарету, до Юдеї, до Давидового Міста Віфлеєм, бо походив з оселі та з роду Давидового,

5 щоб йому записатися з Марією, з ним зарученою, що була вагітна.

6 І як були вони там, то настав їй день народити.

7 І народила вона свого первістка сина, і його сповила, і до ясел поклала його, бо в заїзді місця не стало для них...

8 А неподалік були пастухи, які нічної пори пильнували на полі отару свою.

9 Аж ось ангел Господній з'явився біля них і слава Господня осяяла їх. І їх охопив страх ...

10 Та ангел промовив до них: Не лякайтеся, бо я ось повідомлю вам радість велику, що станеться людям усім.

11 Бо сьогодні в Давидовому Місті народився для вас Рятівник, Христос і Пан.

12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

13 І ось раптом з'явилася з ангелом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, і серед людей добра воля!

15 І коли ангели відійшли від них в небо, пастухи казали один одному: Ходімо до Віфлеєму й побачимо, що сталося там, про що повідомив нас Господь.

16 І поквапилися вони прийти, і знайшли там Марію та Йосипа, та дитину, що в яслах лежала.

17 А побачивши, розповіли про все те, що про цю дитину було їм сказано.

18 І всі, хто почув, дивувалися тому, що їм пастухи розповіли...

19 А Марія ці всі слова зберегла в серці своєму.

20 Пастухи ж повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 Коли ж настав восьмий день, щоб обрізати його, то Ісусом назвали його, як був ангел назвав, перше ніж він в утробі зачався.

22 А коли за Законом Мойсеєвим минули дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли його, щоб поставити його перед Господом,

23 як у Законі Господньому написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господові,

24 і щоб жертву принести, як у Законі Господньому сказано, пару горлиць або двоє голубів.

25 І ото був у Єрусалимі один чоловік, на ім'я Семен, людина праведна та благочестива, що втіхи чекав для Ізраїля. І святий дух був на ньому.

26 І від духа святого йому було повідомлено смерті не бачити, доки не побачить Христа Господнього.

27 І дух у храм припровадив його. І як внесли батьки дитину, Ісуса, щоб зробити для нього те, що сказано в Законі,

28 тоді взяв він на руки його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 Нині відпускаєш раба свого, Володарю, за словом твоїм з миром,

30 бо побачили очі мої порятунок твій,

31 якого ти приготував для всіх народів,

32 Світло на просвіту поганам і на славу народу твого Ізраїля!

33 І дивувалися батько його й мати тим, що про нього було сказане.

34 А Семен їх поблагословив та й сказав до Марії, його матері: Призначений цей багатьом на падіння й вставання в Ізраїлі, і на знак зневаги,

35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрилися думки сердець багатьох!

36 Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з плем'я Асирового, вона дожила до глибокої старості, живши з чоловіком сім років від свого дівування,

37 вдова вісімдесяти чотирьох років, що не відлучалася від храму, слугуючи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38 І години тієї вона надійшла, Бога славила та розповідала про нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39 А як виконали за Законом Господнім усе, то повернулися вони в Галілею, до міста Назарету.

40 А дитина росла та міцніла духом, набираючись мудрості. І благодать Божа на ній пробувала.

41 А батьки його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 І коли мав він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43 Як дні ж свята скінчилися, і поверталися вони, то хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а Йосип та мати його не знали того.

44 Вони думали, що він з подорожніми йде. Пройшли день дороги, та й стали шукати його поміж родичами та знайомими.

45 Але, не знайшовши, повернулися в Єрусалим та й шукали його.

46 І третього дня відшукали в храмі його, що сидів серед вчителів, і слухав їх, і запитував їх.

47 Усі ж, хто слухав його, дивувалися розумові та його відповідям.

48 І як вони його вгледіли, то здивувалися, а мати сказала до нього: Дитино, чому так ти зробив нам? Ось твій батько та я хвилювалися, шукаючи тебе...

49 А він їм відповів: Чого ж ви шукали мене? Хіба ви не знали, що маю бути там, що належить моєму Батькові?

50 Та не зрозуміли вони тих слів, що він їм сказав.

51 І пішов він з ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати його зберегла ці всі слова в серці своєму.

52 А Ісус зростав і з віком мудрішав ласкою Божою і людей.

Вiд Луки 3

1 У п'ятнадцятий рік панування кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї і Трахонітської землі, за тетрарха Лісанія в Авіліні,

2 за перших священиків Анни й Каяфи було Боже слово в пустелі Іванові, сину Захарії.

3 І він перейшов усі околиці Йордану, проповідуючи хрищення, як покаяння для пробачення гріхів,

4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: В пустелі готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки йому!

5 Хай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пагорб знизиться, що нерівне, хай вирівнюється, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,

6 і кожна людина побачить Божий порятунок!

7 А Іван промовляв до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас втікати від гніву майбутнього?

8 Отож, зробіть гідний плід покаяння. І не кажіть: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може створити дітей Авраамові з цього каміння.

9 Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не приносить, буде зрубане та у вогні спалене.

10 А люди запитували його: Що ж нам робити?

11 І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочки, хай дасть тому, хто не має, а хто має поживу, хай робить так само.

12 І приходили й митники, щоб христитися від нього, і запитували його: Вчителю, що ми маємо робити?

13 А він їм казав: Не стягайте з людей більше належного.

14 Запитали ж його й вояки: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте і не звинувачуйте фальшиво, вдовольняйтеся платнею своєю.

15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,

16 Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось потужніший за мене, що йому розв'язати ремінця від його взуття я негідний, він христитиме вас святим духом і вогнем!

17 В руці своїй має він віяльницю, якою перечистить свій тік: пшеницю збере до засіків своїх, а полову спалить у вогні невгасимому.

18 Тож багато навчав він і іншого, проповідуючи добру новину народові.

19 А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, жінку брата свого, і за все лихо, яке заподіяв був Ірод,

20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.

21 І сталося, як христилися всі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,

22 і дух святий злинув на нього у вигляді голуба, і голос з неба почувся, що мовив: Ти Син мій улюблений, що я вподобав тебе!

23 А Ісус, розпочинаючи свою діяльність, мав років з тридцять, будучи, як думали, сином Йосипа, сина Ілії,

24 сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,

25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,

26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,

27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,

28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,

29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,

30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,

31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,

32 сина Єсеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,

33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,

34 сина Якового, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,

35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,

36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,

37 сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,

38 сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, сина Бога.

Вiд Луки 4

1 А Ісус, повний духа святого, повернувся від Йордану, і дух на пустелю його припровадив.

2 Сорок день там Диявол його випробовував і за тих днів він нічого не їв, а в кінці днів зголоднів.

3 І Диявол до нього сказав: Якщо ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!

4 А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, а кожним словом Божим!

5 Тоді Диявол вивів його на гору високу та в одну мить показав йому всі царства земні.

6 І сказав йому: Я дам тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.

7 Тож коли ти вклонися мені, то все буде твоє!

8 І відповів йому Ісус: Написано: Господові Богові своєму вклоняйся і служи одному йому!

9 І повів Диявол його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже йому: Як ти Син Божий, кинься звідси додолу!

10 Бо написано: Він накаже про тебе своїм ангелам, щоб тебе берегли!

11 і вони на руках понесуть тебе, щоб коли не спіткнувся ти об камінь своєю ногою!

12 А Ісус відповів йому: Сказано: Не випробовуй Господа Бога свого!

13 І Диявол перестав випробовувати і відійшов від нього до часу.

14 А Ісус у силі духа повернувся до Галілеї і чутка про нього рознеслася по всій тій землі.

15 І він їх навчав по їхніх синагогах, і всі його славили.

16 І прибув він до Назарету, де виріс.