Генріх Манн - Літа зрілості короля Генріха IV
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
32
Мадемуазель де Гіз — Луїза Гіз-Лотарінзька (1577–1631), дочка Генріха Гіза. Дружина принца де Конті.
33
Пастор ла Фей — ла Фей Антуан де (нар. в 1-й пол. XVI ст. — пом. у 1615 p.), протестантський священик, автор багатьох теологічних трактатів.
34
Молодий Жіврі…- барон де Жіврі Анн д'Англюр (1560–1594), один із шляхтичів-католиків, що підтримували Генріха IV у його боротьбі з Лігою, у 90-і роки потрапив до іспанського полону.
35
Де Варенн Гійом Фуке, маркіз де ла Варенн (1560–1616) — придворний Генріха IV, який, завдяки тому, що виконував найделікатніші доручення монарха й користувався його абсолютним довір'ям, зробив карколомну кар'єру від королівського кухаря до канцлера і маркіза.
36
Сілен — персонаж давньогрецької міфології, вихователь бога Діоніса. У скульптурі й живопису його зображували п'яненьким підстаркуватим товстуном.
37
Де Прален — Шарль де Шуазель, маркіз де Прален (1563–1626), відомий своїми воєнними подвигами під час владарювання Генріха III і Генріха IV. При Людовіку XIII став маршалом Франції і губернатором Сонтонжа.
38
Один з тих людей був лорд Барлі. — Барлі Вільям Сесіль (1520–1598), англійський державний діяч, перший статс-секретар королеви Єлизавети.
39
Тоді в королеви на думці був… — Ідеться про Роберта Деверу, графа Ессекса (1566–1601), з кінця 80-х років фаворита королеви Єлизавети, що мав великий вплив на державну політику. Його сваволя викликала гнів оточення королеви, нарешті і її самої. Звинувачений у заколоті й підбурюванні лондонців до повстання проти влади, був страчений.
40
Де Бовуар ла Нокль (нар. в серед. XVI ст. — пом. у 1601 р.) — французький полководець-гугенот. Виконував дипломатичні доручення Генріха IV, був послом Франції при дворі Єлизавети Англійської.
41
Впровадить розкол у Галлії (латин.).
42
Навіть як хисту нема, обурення вірші породить (латин.).
43
Від папи Климента я домігся… — Йдеться про папу римського Климента VIII (1536–1605). При ньому папська влада стала вивільнятися від впливу Іспанії, 1595 р. він зняв з Генріха IV церковне прокляття.
44
Дю Перрон Жак Даві (1556–1618) — кардинал. Добре володів пером, був видатним промовцем.
45
…це не апокаліпсичний звір… — фантастична жахлива постать страшного суду з «Послання Іоанна Богослова» — розділу Біблії, який ще називають Апокаліпсисом.
46
…що його звуть П'ер Бар'єр, а на прізвисько ла Бар. — Релігійний фанатик П'ер Бар'єр намагався вбити Генріха IV, був схоплений і страчений у 1593 р.
47
…на поклик герольдів не озвався герцог Аквітанський… — Територія середньовічного князівства Аквітанії лежить на півдні Франції, у XII–XIV ст. підлягала владі англійських королів, які вважалися герцогами Аквітанії. Після завершення Столітньої війни, з 1543 р. ці землі належать Франції.
48
Матіньйон Жак Гуайон (1525–1597) — видатний полководець свого часу, маршал Франції, одержав ряд перемог над іспанськими військами. Зразу ж після проголошення Генріха IV королем став на його бік.
49
Феріа Лоренцо Суарес де Фігероа (1559–1607) — герцог, посол Філіпа II у Франції, активно підгримував Лігу.
50
Нема нічого властивішого народові, ніж добрість (латин.).
51
Самсон і Даліла — герої біблійної легенди: могутній богатир і його зрадлива коханка. Дізнавшися, що сила Самсона в його густому волоссі, Даліла, поки він спав, обстригла його й видала ворогам філістимлянам. Зв'язаному богатиреві вороги викололи очі. Однак, коли у Самсона відросло волосся, він знову відчув велику силу й голіруч зруйнував храм філістимлян. Сотні їх загинули під руїнами.
52
Геліогабал — римський імператор, що правив з 218-го по 222 рік. Установив у Римі фінікійський культ бога Сонця. Незважаючи на молодий вік, вирізнявся дикою жорстокістю і розбещеністю.
53
Пеллеве Ніколя де (1518–1594) — французький кардинал, прихильник Гізів і ворог Генріха III.
54
Жан Шатель (1575–1594) — учень єзуїтів, робив спробу 27 грудня 1594 р. вбити Генріха IV. Молодого злочинця четвертували. Король вважав орден єзуїтів винним у замаху і видав указ про заборону перебування його членів у Франції.
55
…такий собі пан Монтіньї…- Монтіньї Франсуа де ла Гранж (1554–1617), маршал Франції, служив Генріху III і Генріху IV.
56
Меркер Філліпп-Емманюель Лотарінзький (1558–1602) — герцог, губернатор Бретані, воєначальник. Брав активну участь у боротьбі проти Генріха IV як одна з чільних постатей Ліги і союзник іспанського короля Філіппа II.
57
Він з радістю прийняв і молодого герцога Гіза… — Йдеться про Шарля Лотарінзького, герцога Гіза (1571–1640), сина глави Ліги Генріха Гіза.
58
…Філіпп, колишній повелитель світу, зазнав поразки від короля Анрі. — Мова йде про розгром Генріхом IV переважаючих іспанських сил при Фонтен-Франсез у франко-іспанській війні 1595 р.
59
Діані д'Естре… не дуже пощастило. — Чоловік Діани, сестри Габрієлі д'Естре, маршал Жан Монлюк де Баланьї, під час несподіваного нападу іспанців на місто Камбре потрапив у полон.
60
Кардинал Австрійський, ерцгерцог Альберт (1559–1621) — намісник Філіппа II в Нідерландах, командував іспанським військом на півночі Франції, весною 1596 р. захопив місто Кале.
61
Відкриваєш муки душі (латин.).
62
Принцеса Оранська, Луїза де Коліньї (1555–1620) — дочка вождя гугенотів адмірала де Коліньї. Її перший чоловік Шарль де Теліньї, як і батько, загинув у Варфоломіївську ніч. Другий чоловік Луїзи — Вільгельм Нассауський, принц Оранський.
63
…й пані де Сагон. — Діана де ла Марк, дочка маршала Франції, у третьому шлюбі стала графинею де Сагон. Придворна дама, фрейліна королеви Катерини Медічі.
64
…його приятель пан де Тремоїль… — Герцог Клод де ла Тремоїль (1566–1604), французький воєначальник, що, як і багато інших аристократів, боровся проти протестантів, проте перейшов на бік Генріха IV.
65
Що вона його кохала, як Пенелопа Одіссея… — В давньогрецькому епосі розповідається про велику вірність Пенелопи — дружини героя й мандрівника Одіссея, що двадцять років чекала на свого чоловіка, хоча її кохання домагалося багато женихів.
66
Старий хоче укласти мир. — Мирна угода між Генріхом IV і Філіппом II була підписана у Вервені 2 травня 1598 р. За угодою Іспанія відмовилась від усіх своїх завоювань у Франції, крім Камбре.
67
Це трактат про євхаристію. — Йдеться про працю Філіппа дю Плессі-Морнея «Трактат про євхаристію». Євхаристія — причащання; згідно з християнським віровченням, віруючі прилучаються до Христа, споживаючи хліб та вино, які
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Літа зрілості короля Генріха IV», після закриття браузера.