Крістіна Жиглата - Нам не можна бути разом, Крістіна Жиглата

- Моя жаліслива, маленька сестричка, - каже м'яко Уго, погладивши мене по щоці. – Езра сильний. Зі всім впорається. До того ж тепер, його життя стане кращим. Те, що було з ним, залишить для нього в майбутньому – лише неприємний після смак. Попереду на нього чекає дуже хороше і безтурботне життя, - каже Уго, тим самим сипле мені сіль на рану.

Я залишаю спальню брата, повністю розбита та знищена. Іду до себе і довго плачу у подушку.

Боже, як же я його люблю…

За що це нам?

Чому все так складно?

Навіщо так?

Я довго жалію себе, довго не можу заспокоїтись, і довго мучаюся, але в результаті приходжу до єдиного, правильного рішення, все закінчити і відпустить Езру, поки не пізно.